Німеччина неофіційно вважається країною замків, адже тут їх налічується понад 25 тисяч, – більше, ніж в будь-якій іншій державі світу.

На жаль, багато з них тепер являють собою лише більш або менш мальовничі руїни.

Але близько 4300 німецьких замків збереглися набагато краще, і туди охоче пускають туристів. Ще б! Адже ці (іноді величезні!) архітектурні пам’ятники треба на щось утримувати і підтримувати в пристойному вигляді.

Навіщо ж німецька аристократія будувала стільки фортів, фортець, укріплень і замків? Вся справа в бурхливій історії середньовічної Німеччини.

Адже, по суті, ця держава стала державою в повному розумінні слова тільки в 1871 році, коли навколо Королівства Пруссія об’єдналися кілька десятків незалежних до того моменту германських королівств, герцогств, графств і т. д.

Ну а раніше всі ці міні-держави постійно воювали між собою за землі і влада, із-за чого територія Німеччини, найчастіше, була самим «неспокійним» регіоном Європи.

Саме тому кожен поважаючий себе аристократ (від самого дрібного барона до вельможного принца) вважав своїм обов’язком відбудувати для себе і своєї сім’ї добре укріплений замок-цитадель, в якому можна протриматися довше в разі війни і облоги.

З плином часу замки неодноразово руйнувалися ворогами, відбудовувався заново, досить серйозно перебудовувалися у відповідності з новими віяннями у фортифікації, архітектурі і т. д.

Давайте ж познайомимося з самими прекрасними з них на сьогоднішній день.

10. Моріцбург (Schloss Moritzburg)

Всього в 14 км від чудового Дрездена (Саксонія), в містечку Моріцбург, є дуже цікавий бароковий замок з чотирма круглими баштами, оточений великим штучним озером (а точніше, – з’єднаними разом кількома маленькими озерами).

Колись у цих місцях, суцільно покритих густими лісами, дуже любили полювати саксонські курфюрсти будинку Веттинів. І ось одного разу курфюрст Моріц Саксонський наказав побудувати тут мисливський будиночок (насправді, – цілу садибу). Так в 1542-1546 рр. і виник майбутній замок Моріцбург.

А майже через два століття праправнук Моріца Саксонського, Август Сильний, – до речі, не тільки саксонський курфюрст, але і польський король, – побажав влаштувати тут свою резиденцію і наказав придворному архітекторові Маттіасу Пеппельману перебудувати Моріцбург «за останньою модою» (що і було зроблено в 1661-1671 рр.).

Замок став бароковим, «острівним» і втілили у своїх інтер’єрах всю можливу розкіш другої половини XVII століття.

Його стіни прикрашені яскравими фресками з сюжетами з античної міфології, кімнати обставлені дорогими меблями, тут зберігаються колекції кращих зразків китайського, японського, а також мейсенської порцеляни.

Багато приміщення нагадують про монаршої полюванні – в них зібрані трофеї (і в числі іншого – найбільші оленячі роги в світі: 20 кг вагою і 2 метри завдовжки). До речі, тут є колекція карет та колясок.

9. Хоеншвангау (Schloss Hohenschwangau)

Замок Хоеншвангау знаходиться в Баварії, поблизу містечка Фюссен, і зовсім поруч зі знаменитим Нойшванштайн (про який – нижче). Його назва в перекладі – «Високий лебединий край».

У XII столітті на цьому місці лицарями Швангау була заснована фортеця Шванштайн. Вона благополучно проіснувала до XVI століття, коли рід Швангау перервався. З цього моменту фортеця виявилася занедбаною і почала повільно руйнуватися. Під час наполеонівських воєн її майже зрівняли з землею.

Але на початку 30-х років XIX сторіччя ці руїни викупив Максиміліан II Баварський, якому дуже подобалися тутешні місця. Він наказав відбудувати все заново (в стилі модного романтизму).

Так в 1832-1836 рр. з’явився Хоеншвангау, що став офіційною річної та мисливською резиденцією баварських монархів.
Після смерті Максиміліана II Хоеншвангау став володінням його сина Людвіга II Баварського короля-мрійника. Тут він прожив більшу частину життя, сюди ж запрошував знаменитого композитора Ріхарда Вагнера (створюючи йому комфортні умови для роботи). У замку збереглося піаніно, за яким маестро писав свої чарівні опери.

Всі інтер’єри Хоеншвангау оформлені в лілових і бузкових тонах, а його стіни прикрашені ніжними фресками з сюжетами з баварських легенд, найчастіше, – «лебединою» тематики.

8. Драхенбург (Schloss Drachenburg)

Наймолодший замок нашої «десятки» – прекрасний неоготичний Драхенбург («Замок дракона») – стоїть на пагорбі Драхенфельс, над містом Кенігсвінтер на березі Рейну.

Насправді це досить вдалий «гібрид» палацу, замку і вілли, оточений великим парком з фонтанами і скульптурами.
Цей архітектурний шедевр з’явився у 1882-1884 рр. за примхою і на гроші німецького «нувориша» того часу Стефана фон Зартера.

Простолюдин Зартер дуже непогано заробив як біржовий ділок і один з учасників будівництва Суецького каналу, прикупив баронський титул і вирішив, з такої нагоди, і отримати власний замок. Правда, переїхати в нього Зартер так і не зібрався.

У 1902 році він помер, не написавши заповіту (бо не завів ні дружини, ні дітей). У підсумку Драхенбург дістався його родичу Якобу Бизенбаху, і той влаштував у ньому «преміум-готель з видом на Рейн для найбагатших постояльців.

Далі замок встиг побувати залізничним училищем, католицькою школою-інтернатом і військової школою імені Адольфа Гітлера.

У роки Другої світової у Драхенбурга чергували зенітки відділення ППО, «завдяки» чому його бомбила авіація союзників. (А потім американці ще й «експропріювали» із замку багато предмети мистецтва).

У 1971 році адміністрація землі Північний Рейн – Вестфалія вже було збиралася знести похмурі руїни, але їх викупив (і тим самим врятував) Пауль Шпинат, відновив Драхенбург і жив тут до самої смерті. А з 1989 року замок – державна власність.

Всередині Драхенбург так само шикарний, як і зовні, – він багато оздоблений фресками і гобеленами, де зображені сюжети з німецьких міфів і легенд (особливо чудові «кімнати Нібелунгів»), а також іншими предметами мистецтва, в його верхні апартаменти веде прекрасна гвинтові сходи.

7. Wernigerode (Schloss Wernigerode)

З будь-якої точки міста Вернігероде (Саксонія) видно однойменний замок, гордо височить на високому пагорбі. Перша фортеця була зведена на цьому місці (за наказом графа Адальберта) ще в XII столітті.

У 1429 році, коли рід графів Вернігероде припинився, вона стала володінням графів Штольберг (з цього моменту вони стали зватися Штольберг-Вернігероде). Саме вони розширили фортеця до замку в XV столітті, а в 1674-1676 роках значно перебудували його (за канонами бароко).

Остання реконструкція відбулася в кінці XIX століття, – тоді Вернігероде придбав свої неоготичні риси. До речі, нащадки Штольбергов-Вернігероде жили тут до 1929 року.

Якщо замок здається вам смутно знайомим, то це не даремно, – тут знімався фільм «Той самий Мюнхаузен» 1979 року (з чудовим Янковським). Як так? Чому радянське кіно знімалося в Німеччині? Тому що Вернігероде був тоді в НДР.

6. Cochem (Schloss Reichsburg Cochem)

Вперше замок Кохем згадується в документах на рубежі XI-XII ст. Військова фортеця з товстими надійними стінами, оточений ровом, була заснована на високому пагорбі над річкою Мозель лотаринзьким пфальцграфом.

Звідти чудово розглядались всі околиці. До середини XII століття Кохем не раз міняв хазяїв, поки король не оголосив його імперської власністю (тим не менш, на замок постійно претендували кельнські архієпископи).

Нарешті, в кінці XIII століття Адольф – граф Нассау і новий король Німеччини – змушений був усе-таки закласти Кохем архієпископу Тріра (через брак коштів на власну коронацію). А наступний король – Альбрехт I – теж не знайшов грошей на викуп Кохема, так і залишивши його трирским єпископам.

В XVII столітті, під час війни Німеччини з Францією за Пфальц, війська «короля-сонце» Людовика XIV практично зруйнували замок, він був відновлений тільки в XIX столітті, – в 1868 році Кохем купив берлінець Луї Равені і за 9 років відбудував його в стилі неоготики. З 1978 року замок належить містечку Кохем.

5. Шверинський замок (Schloss Schweriner)

У місті Шверін, на острові посеред озера, сполученому з «материком» двома мостами, є відносно молодою, але дуже фотогенічний замок, оточений прекрасним англійським парком з каплицею XVII століття.

Його побудував в 1845-1857 рр. для шверинских герцогів архітектор Георг Адольф Деммлер (за замовленням Фрідріха Франца II). Раніше на цьому місці довгий час – ще з X століття – існувала військова фортеця, кілька разів піддавалася серйозним перебудов. В наші дні тут працює музей, а також засідає ландтаг землі Мекленбург – Передня Померанія.

Шверинський замок унікальний своєю еклектичністю (змішанням стилів), – різні його фасади і вежі відповідають канонам готики, бароко, ренесансу, класицизму. Причому все це поєднується абсолютно гармонійно. У замку можна подивитися колекції полотен голландських і німецьких художників, зразків мейсенської порцеляни XVIII століття, срібних речей та прикрас і т. д.

4. Ліхтенштайн (Schloss Lichtenstein)

Ще один молодий (але дуже гарний) замок «осідлав» скельний скеля на висоті 817 метрів в гірському масиві Швабський Альб, недалеко від Ройтлингена (Баден-Вюртемберг). Зовсім поруч з ним видно руїни колишньої фортеці Старий Ліхтенштайн, заснованої у другій половині XI століття, зруйнованої (майже до основи) у кінці XIV століття і так і не відбудованої в більш пізні часи.

Білий і чудовий Ліхтенштайн звели у 1840-1842 рр. на замовлення герцога Вюртемберзького Вільгельма Урахского, надзвичайно вдохновившегося романом Вільгельма Гауфа «Ліхтенштайн».

Будівництво велося згідно з тодішнім романтичним уявленням про лицарських замках, тому він виглядає аж ніяк не суворим, а легким і навіть повітряним. До речі, в ньому і зараз живуть нащадки графів Urach, які охоче допускають відвідувачів.

У Лихтенштайне (потрапити в котрий можна тільки по кам’яному мосту) є що подивитися, – тут зібрані чудові колекції середньовічної зброї та обладунків, картин, фресок і т. д. Крім того, від замку відкривається чудовий вид.

3. Гогенцоллерн (Burg Hohenzollern)

Облаштувався на вершині 855-метрової гори величезний замок Гогенцоллерн знаходиться в землі Баден-Вюртемберг, між Бизингеном і Хехингеном. Сьогодні він є одним з найбільш відвідуваних замків Німеччини. Як зрозуміло з його назви, – це колишня вотчина династії курфюрстів, що правили в Пруссії і Бранденбургу (а з 1871 по 1918 року були кайзерами всій Німеччині).

Насправді, замок, який ми можемо бачити сьогодні, – вже третій на цьому ж місці. Два попередніх були зруйновані практично повністю. Один був заснований ще в XI столітті і майже стертий з лиця землі в 1423 році військом зі Швабії. Другий, відбудований у середині XV століття, з честю витримав Тридцятирічну війну, але виявився практично покинутий (і полуразобран) в XVIII столітті, після втрати стратегічного значення, – по суті, від нього збереглася лише капела Св. Михайла. Нарешті, третій замок наказав побудувати прусський король Фрідріх Вільгельм IV (що і було виконано в 1850-1867 рр.).

Зараз Гогенцоллерн має неоготичний вигляд, у ньому 140 залів і кімнат, в яких зібрано багато цінних предметів, пов’язаних з історією Пруссії і розміщених в шикарних інтер’єрах. Так, тут зберігається корона Вільгельма II, особисті речі Фрідріха II Великого, лист президента США Вашингтона і т. д.

2. Ельц (Burg Eltz)

Ельц виглядає як справжній еталон середньовічного лицарського замку. Він був спеціально побудований в максимально важкодоступному місці – на крутій скелі посеред густого лісу. Його і зараз важко побачити, не підійшовши майже впритул. І таке місцезнаходження цілком себе виправдало, – замок не був захоплений жодного разу за всю його довгу історію, що почалася ще в XII столітті (навіть у часи найжорстокіших війн XVII-XVIII ст.), і тому він відмінно зберігся до наших днів.

Ельц знаходиться в землі Рейнланд-Пфальц, недалеко від річки Мозель і міст Кобленц і Трір. Колись він був родовим маєтком сімей Рюбнах, Родендорф і Кемпенич.

Самі пізні споруди замку відносяться до XVII століття. А взагалі його середньовічна архітектура унікальна, – так як Эльцу нікуди розширюватися, він постійно ріс вгору, «вбираючи в себе елементи від романських до барокових.

Всередині замок так само прекрасний, як і ззовні: тут збереглися оригінальні меблі, великі колекції середньовічної зброї та обладунків, порцеляни, речей і прикрас із золота, срібла та дорогоцінного каміння (понад 500 предметів).

1. Нойшванштайн (Schloss Neuschwanstein)

Нойшванштайн, за загальним визнанням, найкрасивіший (а тому – і самий відвідуваний) замок не тільки в Німеччині, але і у всьому світі. Він знаходиться всього в парі кілометрів від замку Хоеншвангау (точніше – трохи вище нього, на пагорбі).

Нойшванштайн будувався за бажанням «казкового короля Людвіга II Баварського, який мріяв про власний романтичному лицарському замку, в 1869-1886 роках.

Як відомо, Людвіг просто занедбав державні справи, поринувши у світ стародавніх німецьких легенд (його улюбленим персонажем і зразком для наслідування був Лоенгрін – лицар Лебедя). Тому всі зали замку прикрашені фресками, на яких зображені яскраві сцени з німецької міфології (він весь являє собою одну велику ілюстрацію до них), а також псевдосредневековыми люстрами, обладунками і т. д. Третій поверх спеціально присвячений опер Ріхарда Вагнера, – улюбленого композитора (і цього кумира!) Людвіга Баварського.

У підсумку на цю велику і красиву «іграшку» король витратив так багато грошей, що в баварській скарбниці утворилася величезна дірка. І, оскільки Людвіг нічого не хотів і слухати, продовжуючи будівництво і залазячи в борги, його міністри короля заарештували, оголосивши його душевнохворим.

А в червні 1886 року Людвіг II Баварський потонув у Штарнбергском озері при дуже загадкових обставинах, – разом з ним знайшли мертвим приставленого до нього доктора фон Гудену…

До речі, це саме Нойшванштайн став головним зразком для логотипу студії «Дісней». Придивіться до нього: чи не правда, знайомий силует?