Стану в Росії в 19 столітті, дворянство, духовенство, становище селян, види, податних і привілейованих станів та їх характеристика
Стану в Росії в 19 столітті – це цікавий історичний і науковий питання, що вивчається і донині.Дуже цікаво спостерігати за тим, як змінювалося суспільство нашої країни з плином часу, як воно перетворювалося, отримувало все нові риси, наближалось до того стану, в якому знаходиться сьогодні.До XIX століття в країні не було станового суспільства, тут діяли зовсім інші способи поділу людей на різні шари. Але Петро I разом зі своїм двором знаті всіляко прагнули зробити Росію частиною Європи. І саме звідти в період першої половини 19 століття цар запозичив різні стани. Розглянемо докладніше, як це все виглядало.
Освіта станівСтанова структура суспільства існувала в Західній Європі, а от в нашій країні не існувало навіть понять, що описують це явище.Перші свідоцтва поділу людей на стани з’явилися в Росії наприкінці 1780-х роках, але, як зауважують історики, ця система так і не встигла до кінця встановитися і отримати те визнання, яке у неї було на Заході.В той або інший стан людина потрапляла за того, якою справою він займався, який мав освіту, яким рівнем матеріального достатку відрізнявся, яку мав родовід.Схема приналежності в той чи інший клас була досить заплутаною і викликає суперечки навіть зараз. Дане питання регулювалося спеціальним зведенням законів, випущеними в декількох важких томах.
Стану в Росії в 19 столітті
Як вже було сказано, російське суспільство не бачило раніше станового суспільства, тому Петро I повністю скопіював його з Заходу, але з деякими особливостями і адаптацією під нашу місцевість.Ті чи інші верстви суспільства ставилися до нововведень по-різному, а деякі особистості так і не прийняли цих змін, тому лише формально і вимушено брали участь у реформах.В цілому, з’явилися класи свого роду аристократії, так і податні стани – найбільш упосліджені категорії населення, які були змушені служити в армії, сплачувати данину за кожну особу в родині, коритися багатьом додатковим законами.В таких умовах не дивно, що початок бунтів проти царської системи і пізній прихід марксизму знайшов дуже благодатний грунт.Привілейовані
Стани поділялися на привілейовані і непривілейовані. До перших ставилися такі категорії громадян.ДворянствоДосить старе дворянство, яке зародилося ще в 17 столітті за часів княжого правління. Дворяни мали широкі повноваження, вони складали частину двору великого князя або боярина.Отримати титул дворянина можна було за особливі успіхи і заслуги на військовій службі, з волі государя, в залежності від свого родоводу.Варто зазначити: звання дворянина і передавалося у спадок, але тільки по чоловічій лінії. Якщо ж жінка дворянського роду виходила заміж за простого чоловіка, то їй і її дітям звання дворян не передавалося.ДуховенствоТрадиційна для православної країни каста населення, куди ставилися різного роду священнослужителі, ченці, старці та інші.Соціальний склад духовенства досить різноманітний. Сюди входили люди з різним рівнем матеріального достатку, так як тут це не було визначальним чинником.Духовенство поділялося на дві великі категорії: біле і чорне. До першої частини ставилася парафіяльна частина віруючих, до другої – чернецтво. На цих людей не поширювався призов на службу в армію і тілесні покарання.Купецтво 1 і 2 гільдіїДо купцям першої гільдії відносили тих, у кого був великий товарний оборот як всередині країни, так і за її межами. Купці 2-ї гільдії займалися виключно внутрішньою торгівлею.У перших були досить розширені повноваження і свобода дій. Що стосується 2-ї гільдії, то її представники повинні були платити додаткові податки та навіть призивалися на військову службу в рекрути.Всі люди, що відносяться до цього стану, мали право на самоврядування, багато свободи і права, вони мали право отримувати якісну освіту.НепривілейованіЦе стан жителів Російської Імперії було більш широко, ніж привілейоване. Його класова структура виглядала наступним чином.СелянствоСеляни були державними і кріпаками, але пізніше ці найменування перетерплювали зміни. Становище селян було незавидним – кріпаки не мали жодних прав і були зовсім невільними у всіх відносинах.Що стосується державних селян, то вони могли мати землю у власності общини, мали право на самоврядування.Всі види селян були зобов’язані служити в армії, відпрацьовувати так звану панщину, сплачувати оброки, а також мали і інші види повинностей перед своїми власниками та державою.Якщо говорити коротко, то положення цього стану було незавидним.МіщанствоДо цього стану належали майстри різного профілю, ремісники, а також представники дрібної міської торгівлі.Міщани мали право на власне самоврядування, і на отримання освіти, хоч і обмеженого в порівнянні з тим, що надавалося дворянам.Ніякі титули тут не діяли, і міщани були змушені платити всі податки, які тільки були в країні, підлягали рекрутству, складаючи основу армії Російської Імперії.Прав у цих людей було небагато, а ось обов’язків достатньо. Також вони не мали можливості брати у власність землю.КозацтвоУ козаки міг податися хто завгодно, про цю категорію населення у свій час складали легенди.Вольниця, право власності на землю, звільнення від будь-яких податків – все це було доступно козаків в повному обсязі.Єдине, що мали державі козаки – це служити в армії, при цьому маючи своє власне спорядження.Купецтво 3 гільдіїВ окремий стан деякі дослідники відносять купців 3 гільдії. Це основні торговці, які забезпечували міську та повітову торгівлю в країні.Ніяких особливих відмінностей від інших гільдій тут немає, просто представники 3 гільдії також повинні були служити в армії.Нижче представлена таблиця з коротким конспектом по даній темі.Система станів проіснувала недовго – повстання декабристів, насувалася світова війна, більшовики і багато інші потрясіння швидко кинули країну в абсолютно іншу реальність.
