Ведмідь, чия послуга

Ведмежа послуга — допомога, яка замість користі принесла шкоду. Походженням фразеологізм зобов’язаний байці французького байкаря Жана де Лафонтена (8 липня 1621 — 13 квітня 1695) «Ведмідь і садівник», в якій розповідається про людину, що подружився з ведмедем, і результат, до якого призвела ця дружба

“Одного разу заманулося друзям
У день спекотний побродити по гаях, по лугах,
І по долах, і по горах;
А так як людина ведмедя слабший,
То і Пустельник наш швидше,
Чим Михайлику, втомився
І відставати від одного став.
То побачивши, каже, як путній, Мишко другу:
«Приляж-ка, брат, і відпочинь,
Та коли хочеш, так сосни;
А я постерегу тебе тут у дозвіллю».
Пустельник був поступливішим: ліг, позіхнув Так зараз і заснув.
А Ведмедик на годиннику — так він і не без діла:
У друга муха сіла на ніс.
Він одного обмахнул,
Глянув,
А муха на щоці; зігнав, а муха знову
В одного на носі,
І неотвязчивей годину від годині.
Ось Михайлику, не кажучи ні слова,
Важкий камінь у лапи згріб,
Присів навпочіпки, не переводить духу,
Сам думає: «Мовчи-ка, вже я тебе, воструху!» —
І, в одного на лобі подкарауля муху,
Що сили є — хвать одного каменем в лоб!
Удар так спритний, що череп нарізно пролунав,
І Мішин один лежати надовго там залишився!”

У 1807 році байку Лафонтена перевів на російську мову В. А. Крилов і під назвою «Пустельник і ведмідь» вперше прочитав її 4 травня 1807 року на вечорі в А. Хвостова

Історії про недбайливих «друзів-помічників», чиї дії призводять до проблем і навіть загибелі одного з них, є у різних народів. У «Панчатантре» — пам’ятці санскритській оповідної прози III—IV століть н. е. повідомляється розповідь про царя, якого вбила мавпа, намагається захистити його від комара, в Джатаках («історіях народжень») — книзі, традицією приписується самому Будді, йдеться про дурного сина теслі, який вражає сокирою муху на голові батька, та ж тема присутня в одній з новел збірки «Приємні ночі» італійського письменника Джованні Франческо Страпарола (близько 1480 — ок. 1557)

Мораль цих розповідей, байок, новел і казок визначається однією фразою «Послужливий дурень небезпечніше ворога»

Використання фразеологізму «Ведмежа послуга» в літературі

— «Якимось чином дізналися, що каблук був підпиляний, що в роздягальню до бідній дівчині проникали сторонні люди… І лише в одній газеті була справедлива замітка під названьем «Ведмежа послуга» (Олексій Слаповський. «100 років тому. Листи ненародженому сину»)
— «Так Гліб відчував і тому поспішав, бо ні до села ні до міста зараз Аня, а отже, давні прокази мадам, ворушити старі плітки ― поганий тон і ведмежа послуга» (Дарина Симонова «Зірвана зливу»)
— «Я відповів, що діяв в інтересах моєї вітчизни. Спрашивавший заявив, що це «ведмежа послуга». Пізніше я дізнався, що це був Суханек-Сухецкий, начальник відділу безпеки в міністерстві внутрішніх справ» (Б. Коверда «Замах на повпреда Войкова»)
— «Він хвалить нас дуже старанно, від статті пахне дешевою рекламою. Попередьте його, що це ведмежа послуга. Ось Рубі Розиниус в «Адвертайзере» лає нас так спритно, що стаття приверне нам сотні нових акціонерів» (Р. Штильмарк «Спадкоємець з Калькутти»)
— «Ні дати ні взяти — ведмежа послуга, а сказати незручно, людина, видно, від чистого серця — боїшся образити» (В. М. Смоктуновський «Бути!»)