Звідки вираз «пуп землі»?

Єрусалим — пуп землі

Пуп землі — в переносному сенсі — характеристика кого-то, хто без підстав вважає себе центром суспільства, головним, основним. Вживається з іронією
Середньовічні карти зображували світ у вигляді кола, в центрі якого знаходився Єрусалим. «Пупом землі» назвав його папа римський Урбан II в своїй промові на Клермонском соборі в 1095 році. У свою чергу папа відштовхувався у своїй промові від талмудичного фольклору, який ставив у центр світу Землю Ізраїлю, в центр її Єрусалим, в центр Єрусалима — Храм, в центр храму вівтар, а в центрі вівтаря — камінь перед ковчегом завіту. Вважалося, що з цього каменю, якого бог кинув у море, почалося світобудову. За іншою версією, бог закрив цим каменем отвір безодні, водного хаосу.

У пам’ятках давньої російської літератури це середньовічне уявлення і вираз так само зустрічається нерідко: у «Бесіді трьох святителів», в «Ходінні в Єрусалим іегумена Данила», у «Вірші про Книгу голубиної»

Дивіться також:  Наслідки винаходу друкарства

“Церква ж Воскресіння за формою кругла, а в довжину і в ширину одно має тридцять сажнів. В ній влаштовані просторі приміщення, і там нагорі живе патріарх. Відстань від дверей Гробу до стіни великого вівтаря дванадцять сажнів. Тут же, за стіною, поза вівтаря, знаходиться Пуп землі; над ним зроблений звід, і зверху мозаїкою зображений Христос, і напис свідчить: «Ось п’яддю моєї я виміряв небо і землю» («Ходіння в Єрусалим іегумена Данила», глава «Про церкви воскресіння господнього»)

“Ирусалим-горыд містам мати.
– Почаму жа Ирусалим-місто містам мати?
– Шо коштувати єп посеред землі,
Посеред землі, світла белыва –
Пытаму Ирусалим-місто містам мати.
У граді Ирусалими коштувати церква соборныя,
Соборныя, богомольныя;
У тій церкві ви соборні
Коштувати грабница на повітря білого каминна,
В тій гробниці білої мурованої
Припочивають мощі самово Христа,
Самаво Христа, царя небесныва –
Патаму церква всім церквам мати” («Вірш про Книгу голубиної»)