Відклав на завтра…

Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні — якщо вузько і зазвичай, це про лінь. Лінь — небезпечна штука. Вона засмоктує, як болото. Чим довше лінуєшся і нічого не робиш, тим складніше починати. А якщо глибше і ширше, людина не знає своєї долі, не відає, що з ним може статися буквально через хвилину, бо, якщо не зробити сьогодні, завтра обставини можуть обернутися таким чином, що втілити в життя вчорашнє виявиться неможливим

Англійський еквівалент приказки “не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні” тһеге is no time like the present – немає часу краще, ніж сьогодення

Синоніми виразу «не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні»

• Завтра, завтра, не сьогодні! — так лінивці говорять
• Отклад не йде на лад
• Відкладай неробство, та не відкладай справи
• Відвик від справи — не працівник
• Відклав на осінь, а там і кинув
• Відмовкою від справи не отговоришься
• На відкладене справа сніг падає

Звичка відкладати на завтра те що можна зробити сьогодні, стала другий натурою або яка прийняла форму душевної недуги називається прокрастинація: постійне відкладання справ на потім, приводить до конфліктів і проблем. За прокрастинацією стоять страх неуспіху, боязнь оцінки, складність вибору та інші найголовніші проблеми людини XXI століття

Застосування фразеологізму в літературі

—

• «Ну, потім так потім, Тетяна не квапить. Не відкладай на завтра те, що можна зробити післязавтра, як жартує чоловік. Начебто, нерозумно, а насправді краще не поспішати і зробити що-то пізніше, але вірніше і грунтовніше. ― Горілка в нас є?» (Олексій Слаповський «Велика Книга Змін»)

—

• «Як тільки це мужнє рішення було прийнято, йому одразу полегшало, і він з чистою совістю почав відкладати його виконання із завтра на післязавтра. За звичкою він сам підсміювався над собою і навіть придумав підходить афоризм: «Ніколи не відкладай на завтра те, що можна відкласти на післязавтра…» І нарешті в суботу ввечері він знову стояв перед дверима, прислухаючись, чи не шаркнет чи щітка. Подзвонив» (Федір Кнорре «Весняна путівка»)

—

• «На початку року ніяких «пеньків» на горизонті не спостерігалося: майбутні абітурієнти ще ганяли у футбол або таскались по дискотеках. Як говориться, відкладали на завтра те, що можна зробити сьогодні» (Андрій Житков «Кафедра»)

—

• «Зараз йому хотілося спати, і він прикидав, чи не відкласти цю рыжуху на завтра. Ніка, зі свого боку, зовсім не збиралася відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. Вона легко підвелася, поклала гітару в крісло Медеї, яка вже пішла до себе. ― А далі ― тиша, ― посміхнулася Бутонову посмішкою, обіцяє продовження вечора» (Людмила Улицька «Медея і її діти»)

—

«Значить, вони йдуть завтра вранці, раніше. Тому що Капітан любить робити все грунтовно і ніколи не відкладає на завтра те, що можна зробити сьогодні. До речі, рюкзак Поля напевно ще не готовий: Поль вважає за краще все робити післязавтра. Значить, вони йдуть завтра, і йдуть через вікно, щоб не турбувати чергового» (Аркадій Стругацький, Борис Стругацький»Полудень. XXII століття»)