Висновок (моя думка)

Для кожної жінки сама непоправна втрата – смерть дитини. У тітки Олі на серце незагоєна рана, вона постійно пам’ятає про свого загиблого сина і пишається ним. Навіть краса недовговічна виблискуючих маків нагадує їй про недовгого життя сина, про його подвиг і її самотність.