Засоби CASE: опис, особливості, класифікація та рекомендації

Розробка сучасних інформаційних систем і продуктів програмного забезпечення не обходиться без застосування спеціалізованих інструментів. Виробники пропонують уніфіковані набори інженерних засобів, що дозволяють ефективно не тільки проектувати і створювати, але і технологічно підтримувати продукти вже в процесі експлуатації. Досить широку область у даній сфері розробки охоплюють засоби CASE, що дозволяють вирішувати різні завдання від створення найпростіших алгоритмів редагування документації до багаторівневих інтелектуальних систем, що забезпечують повний робочий цикл цільового об’єкта.

Що таке інструменти CASE?

Спочатку концепція CASE спиралася на завдання створення програмного забезпечення в автоматизованому режимі. Тобто сукупність деяких алгоритмів дозволяла без копіткої ручної праці прописувати програмні моделі в певних форматах. Сьогодні ж такі інструменти розглядаються у більш широкому сенсі, що пов’язано з підвищенням складності розв’язуваних завдань.

Зокрема, згідно загальноприйнятому уявленню, це засоби проектування інформаційних систем, а CASE нового покоління також підтримують елементи аналітичної роботи. При цьому роль даного інструментарію має чіткі обмеження, в більшості випадків обумовлені можливостями прийняття лише технічних рішень. Наприклад, у функціоналі останніх версій CASE-наборів творці особливу увагу приділяють методам візуального представлення даних, що може виражатися в полегшених способи автоматичного побудови графіків і діаграм.

Структура наборів CASE

Конкретна реалізація інструментарію визначається завданнями, на які орієнтується розробник. Це може бути і мінімальний набір для вирішення двох-трьох нескладних завдань, або ж повноцінна платформа для супроводу проектів від нульового етапу до безпосереднього впровадження в практику застосування. Так чи інакше, до основних компонентів, які формують набори засобів CASE, відносяться:

  • Репозиторій. Основа комплекту, в якій містяться всі версії, шаблони та елементи проекту. До функцій репозиторію найчастіше належить контроль та облік вступників матеріалів з робочими і вихідними даними.
  • Графічний інструментарій. У цю групу можуть входити кошти візуалізації, проектування та аналізу даних. На їх основі формується інформаційна модель майбутньої середовища.
  • Компоненти, за рахунок яких здійснюється створення додатків – це можуть бути генератори кодів, мови програмування і т. д.
  • Засоби формування документації та конфігураційного управління.
  • Інструменти для тестування проекту на різних етапах його створення.
  • Інструменти для управління готовим проектом.

Особливості CASE-інструментів

Даний формат коштів для створення програмного забезпечення далеко не єдиний у своєму роді, але саме CASE-інструменти мають наступні принципові відмінності:

  • Розширені можливості для реалізації візуальних рішень при створенні документації та описів.
  • Інтерфейс, що дозволяє розкривати творчі здібності користувача. Особливо цим відрізняються CASE-засоби і технології дизайнерського моделювання зразок пакету Visio для бізнес-проектів.
  • Можливість точкового інтеграції окремих елементів набору CASE.
  • Використання організованого сховища метаданих з широким керованим доступом з боку замовників та користувачів.

Класифікації CASE-засобів

Принципово дані проектувальні засоби розрізняються за двома ознаками – це методологія взаємодії систем з базами даних і функціональний склад пакету. Якщо перша характеристика носить скоріше властивості індивідуальної реалізації, то друга класифікації передбачає поділ за усталеними типами:

  • Інструменти для аналізу предметної області з подальшою побудовою технологічної карти проектування.
  • Інструменти для проектування БД, які також забезпечують моделювання схем генерації даних.
  • Пакети CASE-засобів для створення додатків, до яких можна віднести системи 4GL, Delphi, PowerBuilder і т. д.
  • Кошти для забезпечення реінжинірингу з можливістю аналізу баз даних і програмних кодувань.

Допоміжні можливості CASE-інструментів

Вище були названі основні напрямки, в яких працюють популярні CASE-пакети. При цьому ринок інструментів для проектування інформаційних і програмних систем у широкому сенсі охоплює і другорядні завдання, причому їхнє рішення у таких сервісах ставиться на перший план. У числі подібних CASE-засобів для проектування можна виділити наступні:

  • Інструменти для управління процесами проектування.
  • Інструменти для планування і побудови схем управління.
  • Кошти для виконання випробувань і пуско-налагоджувальних операцій після розробки.
  • Інструменти для створення технічної документації.

Характеристики CASE-інструментів

До основним робочим характеристикам CASE-інструментів належать:

  • Адаптивність. Здатність засобів підлаштовуватися під конкретні умови застосування. Безпосередньо впливає на якість впровадження в сучасні системи для розробки інформаційних моделей.
  • Універсальність. Вказує на обширність середовищ, з якими в принципі може взаємодіяти система.
  • Здатність до навчання. Дана характеристика CASE-засобів, що вказує на здатності компонентів системи до розвитку у функціональному і технологічному відношенні. Наскільки програмний комплекс самообучаем, настільки ж ефективним буде його використання в перспективі без залучення додаткових поліпшують модулів. До цього ж властивості можна віднести здатність до самодіагностики.
  • Стійкість. Здатність комплексу виявляти, виправляти і попереджувати помилки, виключаючи при цьому ризики нанесення збитку для метаданих, що знаходяться в сховищі.

Рекомендації по впровадженню CASE-інструментів

Під впровадженням розуміється широкий комплекс заходів, що включають операції з аналізу потреб організації і конкретні технологічні процедури по налаштуванню цільового ПО. Експерти радять на цьому етапі особливу увагу приділяти поточної готовності підприємства перед упровадженням CASE-інструментів. Для цього має бути вироблено кілька груп технічних, організаційних, планувальних та структурних операцій, спрямованих на підготовку користувацької бази. Зокрема, для ефективного використання CASE-засобів повинні виконуватися наступні умови:

  • Визначені і сформульовані вартісні оцінки для впровадження проекту.
  • Узгоджені проектні результати.
  • Витримані стандарти організації з точки зору умов застосування проектувальної середовища.
  • Підготовлені інформаційні та матеріальні ресурси для підтримки працездатності пакету CASE-інструментів.
  • Визначено ступінь можливостей для вторинного застосування наявних компонентів, що позбавить від необхідності виконання зайвих процесів.

Висновок

Ідея автоматизації проектувальних заходів є не просто привілеєм сучасних учасників ринку програмно-інформаційних послуг, а в більшості своїй необхідністю. Правильно освоєні CASE-інструменти дозволяють значно підвищувати продуктивність відділів, що відповідають за розробку та супровід на різних рівнях. Однак можливості даної проектувальної оболонки не безмежні.

Важливо розуміти, що засоби розробки CASE самі по собі вимагають значних апаратних та фінансових ресурсів, в кінцевому підсумку не завжди виправдовуючи очікування користувача. Проблеми такого роду звичайно пов’язані з функціональною обмеженістю і технологічної складність, яка вимагає проходження спеціальних курсів навчання від безпосередніх користувачів. До речі, навіть фахівці високого рівня при входженні в нову проектувальну оболонку повинні будуть пройти певний етап підготовки для того, щоб їх дії були узгоджені при роботі в одному середовищі.