Юпітер планета, маса, список назв супутників, радіус кільця, поверхня, скільки летіти до Юпітера, цікаві факти, температура, густина, площа

Планета Юпітер, названа ім’ям головного божества древніх римлян, – найбільший об’єкт Сонячної системи після самого Сонця.

Хоча цей гігант був давно відомий серед вчених мужів старовини, його докладним вивченням вперше зайнявся винахідник телескопа – Галілео Галілей. Після багатьох років досліджень Юпітер не поспішає розкривати усі свої карти.

Опис планети Юпітер

Найголовніша характеристика, виділяє Юпітер серед інших планет – його значний розмір. Діаметр велетня — близько 140 тисяч км, що перевищує земну в 11 разів.

Площа поверхні вражає уяву: понад 60 мільярдів квадратних кілометрів. Близький за розмірами до Юпітера лише Сатурн, володіє величезними кільцями з пилу і каменю.

Так яка ж планета крупніше: Юпітер або Сатурн? Відповідь на питання однозначна – Сатурн, маючи діаметр 116 тисяч км, поступається побратиму в розмірах. Таким чином, Юпітер – найбільший об’єкт у нашій системі після Сонця.

Якщо всі планети в Сонячній системі скласти на величезні ваги, то їх маса не становить і половини маси Юпітера, чия вага – майже 2 октиллиона кілограм. До речі, октиллион – це одиниця з 27 нулями. Відповідно до такого опису, Юпітер – воістину цар серед планет.

Дивіться також:  Перший штучний супутник землі, запуск радянського космічного супутника 4 жовтня 1957, хто створив, діаметр, скільки антен, маса

З причини величезної маси, Юпітер обертається навколо своєї осі з великою швидкістю 13 км/с Період обертання навколо Сонця відбувається майже за 12 років. Щоб не бути притягнутим на поверхню жахливим магнітним полем, супутник повинен досягти першої космічної швидкості Юпітера – 42 км/с.

Це цікаво: на нього не можна приземлитися або послати планетохід, адже планета не має твердої поверхні – вона представлена газовими хмарами водню і гелію. Тому її густина низька – всього 1,3 г/см3.

Зовні Юпітер виглядає як куля світло-коричневого кольору, оперезаний темними смугами – вихорами, що рухаються з величезною швидкістю.

Колір змінюється в залежності від хімічного складу хмар, їх температури і щільності.

У зв’язку з тим, що планета знаходиться далеко від Сонця, температура зовнішнього краю атмосфери становить 145 градусів Цельсія нижче нуля. Спускаючись нижче, стає тепліше з-за зростаючого тиску.

Ближче до ядра, де водень переходить в рідкий стан, температура зростає до +10 тисяч градусів.