Планета Юпітер, названа ім’ям головного божества древніх римлян, – найбільший об’єкт Сонячної системи після самого Сонця.

Хоча цей гігант був давно відомий серед вчених мужів старовини, його докладним вивченням вперше зайнявся винахідник телескопа – Галілео Галілей. Після багатьох років досліджень Юпітер не поспішає розкривати усі свої карти.

Опис планети Юпітер

Найголовніша характеристика, виділяє Юпітер серед інших планет – його значний розмір. Діаметр велетня — близько 140 тисяч км, що перевищує земну в 11 разів.

Площа поверхні вражає уяву: понад 60 мільярдів квадратних кілометрів. Близький за розмірами до Юпітера лише Сатурн, володіє величезними кільцями з пилу і каменю.

Так яка ж планета крупніше: Юпітер або Сатурн? Відповідь на питання однозначна – Сатурн, маючи діаметр 116 тисяч км, поступається побратиму в розмірах. Таким чином, Юпітер – найбільший об’єкт у нашій системі після Сонця.

Якщо всі планети в Сонячній системі скласти на величезні ваги, то їх маса не становить і половини маси Юпітера, чия вага – майже 2 октиллиона кілограм. До речі, октиллион – це одиниця з 27 нулями. Відповідно до такого опису, Юпітер – воістину цар серед планет.

З причини величезної маси, Юпітер обертається навколо своєї осі з великою швидкістю 13 км/с Період обертання навколо Сонця відбувається майже за 12 років. Щоб не бути притягнутим на поверхню жахливим магнітним полем, супутник повинен досягти першої космічної швидкості Юпітера – 42 км/с.

Це цікаво: на нього не можна приземлитися або послати планетохід, адже планета не має твердої поверхні – вона представлена газовими хмарами водню і гелію. Тому її густина низька – всього 1,3 г/см3.

Зовні Юпітер виглядає як куля світло-коричневого кольору, оперезаний темними смугами – вихорами, що рухаються з величезною швидкістю.

Колір змінюється в залежності від хімічного складу хмар, їх температури і щільності.

У зв’язку з тим, що планета знаходиться далеко від Сонця, температура зовнішнього краю атмосфери становить 145 градусів Цельсія нижче нуля. Спускаючись нижче, стає тепліше з-за зростаючого тиску.

Ближче до ядра, де водень переходить в рідкий стан, температура зростає до +10 тисяч градусів.

Будова гіганта

Вигляд Юпітера формується завдяки його атмосфері.

Основа газового гіганта – водень і гелій, є домішки аміаку, метану, сірководню. Хмари газу рухаються з величезною швидкістю, утворюючи вихори і урагани.

Самий знаменитий ураган Юпітера відомий всім – це Велике Червоне Пляма, вперше виявлене в 1600 році.

Його вік визначити не вдається – цілком ймовірно, що пляма існувало ще задовго до відкриття людиною. Розміри плями не постійні, воно може рости і зменшуватися.

Крім штормів в атмосфері відбуваються й інші процеси. Апарат Юнона (Jupiter Polar Orbiter), запущений в 2011 році, зробив безліч унікальних якісних фото газового гіганта.

На отриманих знімках можна спостерігати полярні сяйва, багатокілометрові блискавки, які утворюються під час штормів.

У центрі газового гіганта знаходиться тверде ядро, яке за розмірами більше, ніж Земля, в півтора рази. Воно випромінює колосальну кількість енергії від Сонця планета отримує набагато менше.

Ядро оточене товстим шаром металевого водню, який приймає цю форму при дії величезного тиску. Завдяки тому, що така прошарок – відмінний провідник, Юпітер має потужний магнітне поле.

Формування найбільшої планети

Подібно всім іншим планетам, Юпітер сформувався з газопылевых хмар, якими був заповнений космос у часи юності Всесвіту. Народження Сонця активував процес стиснення газу і пилу.

Хмара збільшувало свою щільність, раскалялось під зростаючим тиском – формувалося ядро планети. Під дією гравітації оточують частинки притягувалися і ущільнювалися – так відбулися всі об’єкти в Сонячній системі.

Коротка історія виникнення планет наводить на думку про те, що найбільш великі об’єкти сформувалися раніше за інших, тому Юпітер можна назвати самою старою планетою в системі.

Його точний вік визначити неможливо навіть за допомогою хімічного аналізу метеоритів, що потрапили на Землю. Вчені можуть давати лише приблизні оцінки.

Точно можна сказати лише те, що він зародився приблизно 4,6 млрд. років тому, як і всі планети системи. За деякими гіпотезами ядро газового гіганта сформувалося через мільйон років після появи Сонця.

Скільки супутників у Юпітера

Найбільша планета Сонячної системи має більше лун, ніж всі інші. Величезна сила тяжіння утримує в своєму гравітаційному полі 79 супутників.

Галілео Галілей став тим, хто першим відкрив наявність супутників у Юпітера. Ця інформація підтверджувала єретичне на той момент твердження про те, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки.

Місяця Юпітера представляють величезний інтерес для наукової спільноти, адже під крижаною кіркою деяких з них може ховатися величезний океан, де можливе життя позаземних організмів.

Найбільшим у цьому списку є Ганімед, перевершує за розміром інші супутники планет Сонячної системи.

Юпітер і Земля – порівняльна характеристика

Намагаючись осмислити космічні величини, людині властиво все порівнювати зі знайомими йому земними мірками. Наведена раніше цифра, що відображає масу газового гіганта, важко вкладається в голові – вона перевищує вагу Землі в 318 разів.

У своєму обсязі Юпітер може вмістити 1321 планету, порівнянну з нашої за розміром, а площа його поверхні 122 рази більше земного. Добу на газовому гіганті проходять швидко – всього за 10 годин, що коротше земних більш ніж в два рази.

Враховуючи сучасний рівень технологій, шлях до газового гіганту займе багато часу. Серед апаратів, запущених до Юпітера з Землі, є останнім раніше згадана Юнона. Покинувши зелену планету в 2011 році, вона досягла орбіти Юпітера до 2016 року. Весь шлях зайняв 5 років.

При вдалому взаємному розташуванні, апарат з Землі може долетіти і за менший час – півтора або два роки, як це зробили шатли Вояджер-1 і Вояджер-2.

Цікаві факти про Юпітері

Ще деякі найбільш цікаві факти:

• газовий гігант – третій за яскравістю об’єкт на нічному небі. Те, що його можна побачити без телескопа, зазвичай є новиною не тільки для дітей, але і для багатьох дорослих;
• подібно своєму сусідові, Юпітер також має кільця, але вони не такі помітні;
• з-за високої швидкості обертання екватор планети злегка опуклий;
• якщо б маса Юпітера була в 80 разів більше нинішньої, він міг би перетворитися на зірку;
• діаметр самого великого урагану у формі червоного плями перевищує діаметр Землі;
• під газовими хмарами ховається океан рідкого водню.