GPT – це вдосконалений стандарт розташування таблиць розділів на жорсткому диску, або на SSD. По суті, через такий стандарт операційна система взаємодіє з носієм інформації. Простіше кажучи, це дані про структуру розділів носія (диск C, D тощо). Тут вказується кількість розділів, якого вони розміру і їх точне розташування. Зараз, в основному, застосовується старий стандарт MBR. Перекладається: «Головна завантажувальна запис».

Крім розділів він містить виконуваний код операційної системи при включенні комп’ютера запускає її по команді з Біоса. MBR використовує 32–бітну адресацію, тому може працювати тільки з обсягами пам’яті до 2 терабайт. Знаходиться він на початку диска і не має резервування в інших місцях носія. Саме ці два недоліки і призвели до створення нового стандарту GPT («Таблиця розділів»).

Перше відміну від MBR – відсутність коду завантаження операційної системи. Це тепер виконує функцію UEFI BIOS. UEFI BIOS – це новий початковий завантажувач комп’ютера, який прийшов на заміну застарілого Біоса і дозволяє працювати з великими обсягами пам’яті. Друге – це можливість роботи з обсягами контенту більше 2 терабайтів. Необхідно знати, що GPT використовує 64–бітове шифрування.