Конструкція пристрою

По конструктивним особливостям мікрофони поділяються на наступні класи: електретні, динамічні і конденсаторні. Вибирати певний тип пристрою варто залежно від власних потреб.

Електретні є найбільш дешевим і поширеним типом. Саме такі пристрої встановлюються в гарнітуру, веб-камери і навіть мобільні телефони. Більшість електретних мікрофонів мають посередньою якістю передачі звуку, з-за чого вони можуть відчутно спотворювати голос або додавати зайві шуми. Для спілкування в скайпі або іншому месенджері подібний девайс підійде дуже добре, але для професійних завдань, наприклад, для домашньої звукозапису, такий пристрій використовувати не рекомендується.

Динамічні можуть видати високу якість звуку, але вони більш вимогливі до іншої звукової апаратури, та й коштують трохи дорожче. Одночасно і перевагою, і недоліком подібних девайсів є робота безпосередньо поруч з джерелом звуку (людським голосом або музичним інструментом). Перевага в цьому очевидне — мікрофон значно менше ловить сторонні звуки. Але у цього є недолік, адже тримати такий пристрій необхідно строго прямо перед собою.

Наступним достоїнством «динаміки» є стійкість до перевантажень, завдяки чому подібні мікрофони зарекомендували себе на концертах або при запису гучних музичних інструментів.

Конденсаторні мікрофони можуть похвалитися найкращою якістю передачі звуку (практично без спотворень), але за це доведеться розщедритися на сам девайс і звукову апаратуру. Для роботи такого пристрою необхідна професійна звукова карта з фантомним живленням (48 вольт). Якщо конденсаторний мікрофон просто підключити до материнської плати комп’ютера, він не запрацює.