Чим раніше усвідомити для себе, як правильно писати реферат, тим спокійніше і успішніше буде протікати навчальна життя.

Формат доповіді дуже функціональний: спосіб оперативно підвищити успішність або початок для фундаментального дослідження серйозної наукової проблеми, узагальнюючий погляд на предмет або інтенсивне вивчення, виклад існуючих точок зору або запрошення до дискусії.

Важливо навчитися робити і оформляти документ правильно.

Правила оформлення реферату

Новачки цілком природно цікавляться в першу чергу саме зовнішньою стороною доповіді. Та й шкільні вчителі вимагають дотримання певного стандарту оформлення – показника чіткості мислення автора, хорошого рівня володіння темою і поваги до сприймає текст читачеві і слухачеві.

Не разобравшийся в інформації не зможе зробити роботу коротко, ємко і структуровано, а не поважає власний і чужий труд – не стане витрачати час на оптимальне для сприйняття форматування.

Коли за подібними речами немає дослідницького таланту або щирого інтересу до теми – яке враження складається про людину і учня?

Як оформити титульний аркуш

По одежинці зустрічають, бо обкладинка повинна бути красивою, приємною оку. Школярі навіть оформляють художні рамочки на сторінці, прикрашають її тематичними зображеннями.

Нічого поганого в цьому немає – естетичне почуття розвивається, прагнення справити хороше враження прикрашає учня, так і освоєння вордівского функціоналу не завадить. Але взагалі сенс роботи не в подібному украшательстве: тут головне — суть, а звідси і лаконізм оформлення.

Ось непоганий приклад титульника:

Зі студента запитують суворіше. В першу чергу потрібно враховувати вимоги викладача. У вузах, на кафедрах бувають методички з зразками обкладинок для доповіді. Якщо інститут відправляє реферирующего у вільне плавання в плані оформлення, то краще орієнтуватися по актуальному ГОСТу.

Основний шаблон формується з наступних частин:

• шапка (верхня частина): назва освітньої організації (школа, ліцей, коледж або університет), куди здається робота;
• нижче, по центру – вказують тип роботи («реферат») і тему (заголовними літерами, використовуємо CapsLock);
• нижче і праворуч – дані про автора і перевіряючого;
• сама нижня частина титульника по центру – місто і рік створення дослідження.

Остаточний результат може виглядати так:

Технічні дрібниці:

• шрифт зазвичай Times New Roman, кегель 14;
• міжрядковий інтервал основного тексту 1,5 (для ідентифікують послід типу «дата», «підпис, ПІБ – 12-11 кегель);
• поля в Ворді зверху і знизу – по 2 см, зліва – 3 см (зшивати роздрукований реферат буде зручно), а праворуч – 1-2 див.

Ну і наостанок — у наш час такі роботи готують на комп’ютері, а не пишуть від руки.

З чого складається структура реферату

Як і будь-яка наукова робота, доповідь включає:

1. План роботи (зміст, зміст): з назвами параграфів і підрозділів, а також додатків, додатків, списку ілюстрацій і літератури (із зазначенням номерів першої сторінки (+/ – заключної) всіх цих частин).
2. Вступ: позначення цілей, теми і проблеми дослідження (у чому складність, неоднозначність, на яке питання автор спробує знайти відповідь), актуальності (чому потрібно обдумувати цю проблему, що вирішення проблеми може дати дослідникові і науки взагалі), вибір та обґрунтування шляхів вирішення проблеми, постановка дослідницьких завдань.
3. Бібліографічний огляд (факультативно): наводяться найбільш корисні в створенні реферату дослідженні – пояснюється в чому вони допомогли авторові.
4. Основна частина доповіді: 2 або 3 параграфа з підрозділами або без.
5. Висновок: результати дослідження, відповіді на поставлені запитання і заявлені проблеми.
6. Додатки (факультативно): таблиці, розрахункові викладки, графіки, ілюстрації.
7. Список використаної літератури.

Передбачається, що автор повинен укластися в обсяг від 10 до 25 сторінок. Але насправді кількість аркушів доповіді визначається вимогами перевіряючого і предметом дослідження.

Як оформити зміст

Напевно, кожен уявляє собі зміст звичайної друкованої книги. У рефераті воно пишеться таким же чином – тільки у вигляді пронумерованого списку, іноді з підрубриками.

Прикінцеві сторінки смислових блоків дослідження можна і не вказувати.

Варто врахувати: нумерація сторінок у рефераті починається з титульного аркуша!

Як писати введення в рефераті

Часто саме вступна частина доповіді представляє серйозні труднощі для автора. Максимум на трьох сторінках потрібно позначити дуже багато: тема, проблема, актуальність, завдання, концепція, принцип дослідження.

Важко поєднати стислість і ємність, якщо дослідник не розклав для себе все по поличках. В коледжах і вузах перевіряючі з-за браку часу іноді навіть не читають доповідь до кінця: вже по введенню ясно, чи варто читати далі – чи це цікаво, міркував автор або просто відписуватися.

Ось чому багато викладачі радять писати введення в останню чергу, коли основне тіло тексту вже готове.

Основна частина

Написання основного тексту дослідження вимагає дотримання певних правил:

• посилання на чужий текст даються в лапках;
• наприкінці в квадратних дужках зазначають порядковий номер джерела за бібліографічним списком;
• через крапку з комою вказують сторінки, звідки автор виписав цю цитату;
• посилання можна оформити і у вигляді виноски, але це більш клопітно в плані форматування.

Таблиці, графіки та формули так само оформляються за нормативами – тут або домовлятися про форматі з викладачем або студіювати ГОСТ, а також розбиратися зі спеціальними програмами для роботи з формулами, таблицями й графіками (та ж Excel). Основна вимога тут полягає в тому, що всі зображення і картинки покладається підписувати.

Головна частина доповіді зазвичай складається як мінімум з двох розділів чи параграфів. Це основні дослідницькі міркування: це може бути зіставлення різних точок зору на предмет, авторська полеміка або згода з ними, обґрунтування своїх поглядів на наукову тему і проблему і багато іншого.

Стиль викладу науковий, але він також залежить від спеціальності і предмета роботи. Наприклад, наукове роздум про поезію має бути ще й гарним.

Висновок у рефераті

Результати дослідження краще викласти на одній сторінці.

Викладач оцінить, якщо учень через власні висновки вийде на новий рівень розуміння предмета – побачить його зв’язок з іншими темами і проблемами.

Як говорить відома в європейській культурі максима: «Я знаю, що нічого не знаю».

Як скласти та оформити список літератури

Краще з нього і починати писати реферат. Взяли на джерело вивчення – внесли дані про книгу у вордівському документ під назвою «Бібліографічний список» або «Список використаної літератури».

Пронумерований список може зростати по мірі дозрівання основного тексту. Але можна спокійно наводити цитати з прочитаних книг, вказуючи сторінки і попередньо прізвища їх авторів.

Коли основний текст буде «сирою», але вже в загальному-то готовим і вивчення джерел закінчиться, можна оформляти список і доводити до стандартного виду виноски.

Отже, виділимо головне в цьому розділі:

• пронумерований список прочитаних книг;
• сортування списку за алфавітним принципом (в шапці ворда є кнопочка «сортування»);
• у виносках прізвища авторів цитат замінюються на порядковий номер джерела в бібліографічному списку.

Навіть якщо книга прочитана не до кінця, і корисними для вас виявилася пара сторінок, сміливо вносите видання в список.

Гости вимагають розбивати довгий список на типи літератури: довідкова, періодична (газети, журнали), художня і т. д. Але якщо в списку десяток одиниць – можна обійтися і без цього. Але обов’язково для кожної наводяться вихідні дані: ПІБ автора, назва видання, видавництво і рік виходу, редактор, кількість сторінок.

Висновок

Потрібно вичистити текст перед друком (перевірити орфографію, граматику і стилістику, правильність і єдність оформлення, виключити огріхи форматування).

Але все ж головне, щоб текст добре лягав на слух. Адже жанр реферату спочатку припускає усний виступ перед аудиторією. А вільно та аргументовано говорити на тему можна, лише занурившись в неї.