Часто виникає необхідність підключити стаціонарний комп’ютер до вайфай, це дозволяє не тягнути дроти через всю квартиру, не думати про те, куди їх сховати і т. д. До того ж швидкість хорошого роутера і швидкість доступу при звичайному підключенні по витій парі не сильно різняться.
Для підключення пристрою до бездротової мережі потрібно, в першу чергу, придбати адаптер. Вони бувають двох видів:
- USB, які встромляються в роз’єм, як звичайна флешка
- Вбудовувані, які встановлюються в порт PCI або PCI-E на материнській платі.
Зовнішні адаптери
Найменше проблем виникає з установкою зовнішніх адаптерів. Їх потрібно увіткнути в роз’єм і поставити невелику спеціальну програму для роботи. Після цього ПК готовий до виходу в мережу.
Можуть виглядати як звичайні флешки, а можуть мати антени, як на роутері. Варіант з антенами потрібно тільки в тому випадку, якщо сигнал до комп’ютера доходить ослабленим і стабільне з’єднання створити не вдається.
Внутрішні адаптери
Такі плати, як правило, забезпечують набагато більш швидкий і стабільний обмін інформацією з мережі. Якщо мережа буде використовуватися активно і постійно, то варто подумати про придбання цього варіанту, тому що він зможе забезпечити кращу швидкість. Так само, такий спосіб підключення вигідно вирізняються тим, що після вставки плати, потрібно лише встановити драйвера. У цьому випадку неможливо випадково зрушити адаптер або втратити сигнал із-за поганої роботи USB порту.
Підключення адаптера до комп’ютера
Установка не являє собою особливих проблем. У першому випадку, потрібно лише увіткнути флешку в порт і дочекатися установки драйвера, яка, як правило, запускається автоматично. У другому ж, доведеться зняти кришку з системного блоку і заглушку на задній панелі, після чого увіткнути адаптер в материнську плату.
Налаштовуємо плей маркет на Андройде
Переплутати «посадкове місце» досить складно. У цьому варіанті установка драйверів може не початися автоматично або ж система може сама скачати якісь підходящі. У будь-якому випадку, краще всього поставити утиліту від виробника, яка розроблялася саме для ОС, встановленої на пристрої.