Складно повірити, але навіть самий маститий вчений хоча б раз в житті задавався питанням про те, як написати наукову статтю.

Звичайно ж, найчастіше така проблема виникає перед студентами, які ще не знайомі з основними правилами і принципами написання наукових робіт.

Найчастіше, більшість рекомендацій з написання являють собою абсолютно недоступні для сприйняття вимоги, в яких просто заплутатися.

Види наукових статей

Існує декілька поширених класифікацій наукових праць за їх змістом.

Найбільш поширені враховують обсяг і кількість інформації, що міститься в статті:

1. Тези. Даний вид публікації представляє собою короткі повідомлення (зазвичай не більше 1 сторінки, розмір від 4 до 12 тис. друкованих знаків), в якому автори формулюють основні результати та висновки свого ще неопублікованої роботи, або посилаються на вже опубліковану працю, приводячи з нього основні положення.
2. Текст доповіді. Цей вид публікації являє собою наукову працю, спрямований на широку дискусію з зазначеної проблематики. Зазвичай, це використовується під час проведення різноманітних конференцій, де передбачається проведення обговорення з автором. Найчастіше такий матеріал ще не є закінченою статтею, але представляється як логічний блок, який буде включений в об’ємне дослідження.
3. Наукова стаття. Передбачає завершене наукове дослідження, в якому автори надають результати свого експериментального чи теоретичного вивчення певної проблеми. Найчастіше будується за принципом аналітичного порівняння отриманих результатів, на відомі науці факти. За обсягом стаття займає від 0,4 до 0,8 друкованого аркуша.

Окремо можна виділити класифікацію наукових статей:

1. Експериментальна стаття (оригінальне дослідження). Характеризується тим, що автором був проведений якийсь експеримент, який представлений у порівнянні з відомими даними.
2. Літературний огляд (наприклад, з російської мови чи літератури). Досить популярний тип, який будується на узагальненні відомої інформації з даної проблематики. Відрізняється великим об’ємом і повною відсутністю оригінального дослідження авторів.

Як писати наукову статтю студенту

Почати написання слід з визначення тематики статті.

В даному випадку ключову роль відіграє науковий керівник, який ставить перед студентом або аспірантом коло наукових проблем, серед яких майбутній автор вибирає найбільш цікаву йому, щоб навчитися писати.

Після того, як тема визначена, необхідно провести планування своєї наукової роботи, зробивши великий літературний пошук (ніж досконале він буде виконаний, тим більше гарну статтю вдасться отримати).

На підставі літературних даних слід визначити план експериментального і теоретичного дослідження. Саме ці дані в сукупності з описаною методикою написання статті і стануть основою.

Після проведення всіх необхідних експериментів і супутніх робіт, проводиться аналіз отриманих даних і пишеться стаття. Всі отримані дані повинні бути піддані критичному порівнянні з результатами, представленими в літературі і мають бути зроблені відповідні висновки.

Необхідно строго дотримувати загальноприйняті правила написання статті, які зводяться до наступним:

• дотримуйтесь ясність і послідовність викладу – головне завдання доступно показати громадськості результати свого дослідження;
• користуйтеся тільки науковим стилем подачі матеріалу;
• виконуйте всі правила оформлення, які вказані в журналі. Зверніть увагу, що у кожного видання ці вимоги відрізняються;
• не намагайтеся привласнити собі чужі результати або зловживати запозиченнями – дані факти суворо контролюються (часто таке відбувається з роботами по психології або по економіці).

Структура наукової статті

Всі наукові роботи мають особливий порядок — послідовний стиль викладу, який розбиває матеріал на блоки. Ця вимога є обов’язковою для дотримання незалежно від видання, в якому публікується матеріал.

Стаття починається з назви (титульний лист), в якому відображається основна суть виконаної роботи. Необхідно чітко вивірити назва і не перевантажувати його смисловими елементами.

При першому погляді на назву читає повинна бути зрозуміла суть роботи. Бажано укладатися в 80-100 символів. Зазначаються прізвища авторів і університет, де виконана робота.

Потім пишеться анотація роботи, в яку включаються актуальність теми, конкретизація проблеми, над якою працював автор, його матеріали та методи, основні отримані результати та висновки. В анотації повинні бути зосереджені основні думки, представлені в статті в максимально стислій формі, при цьому потрібно уникати зайвих деталей. Не забудьте додати сюди ключові слова.

Після зазначених технічних блоків починається основна частина, початок якої займає введення. Цей розділ покликаний показати, чому автором була обрана дана проблематика, а також, що нового він привносить у дослідження даної проблеми.

Обов’язкові критерії — зазначення мети роботи. Її також необхідно сформулювати коротко і ємко, щоб було зрозуміло, чого автор хотів досягти в результаті виконаної роботи.

Опціональним блоком для експериментального і прикладного дослідження є введення розділу «Матеріали і методи», де автор дає коротку характеристику засобів та інструментів, які він використовував. Наприклад, назви програм, опис методики експерименту, технічні подробиці використаного обладнання та ін.

Класичним викладом основної частини матеріалу прийнято вважати представлення отриманих даних, а потім їх аналіз у порівнянні з відомими літературними даними. Часто цей розділ називають «Результати та їх обговорення».

У заключній частині коротко формулюються основні висновки, до яких прийшов автор, і його рекомендації по подальшому дослідженню проблематики.

Завершує роботу список літератури, на яку посилається автор. Оформлення даного блоку виконується за Гост Р 7.0.5-2008.

Вибір теми

При виборі теми для студентської наукової роботи (наприклад, про освіту) необхідно відштовхуватися від області інтересів студента і досвіду викладача.

Основне завдання – залучити до заняття наукою і підготувати автора до серйозних досліджень.

При роботі зі студентами старших курсів доцільно використовувати тематику виконуваної випускної роботи або диплома.

При виборі тематики, аспірант або магістр повинен ґрунтуватися виключно на теми кваліфікаційної роботи і повинен максимально повно розкривати етапи виконання наукового дослідження.

Узгодження з викладачем

Узгодження матеріалу з викладачем краще всього проводити, використовуючи алгоритм, в кілька етапів щоб уникнути додаткових доробок.

В першу чергу, узгоджується план проведення експериментальних досліджень, а також принциповий план роботи. Це дозволить уникнути суттєвих доробок на фінальному етапі.

У другу чергу, узгоджуються отримані теоретичні та практичні дані, що з’явилися під час роботи. Це дозволить правильно розставити акценти і привести в статті тільки важливу інформацію (кліше), не захаращуючи її зайвою інформацією.

По-третє, узгоджуються у кілька етапів рукопису статті перед відправкою в журнал для вичитки та узгодження деталей.

Вибір наукового журналу для публікації

Для публікації можна вибрати один з кількох видань, які розрізняються за рівнем матеріалів, які приймаються до публікації:

1. Журнали та збірники, включені в РИНЦ (Російський індекс наукового цитування) – видання з самими м’якими вимогами до матеріалів, популярна система для публікації. Добре підходять для публікації робіт школярів і студентів.
2. Журнали, які включені до ВАК – більш серйозні видання, які відрізняються серйозною перевіркою матеріалу, а також обов’язковим рецензуванням. Ваківські статті підійдуть для старших студентів та аспірантів для публікації серйозних результатів досліджень.
3. Журнали, які включені в міжнародні бази SCOPUS, Web Of Science. Найбільш серйозні журнали, які допоможуть опублікувати тільки виняткові результати досліджень. Підходять для публікації видатних багаторічних досліджень.

Вибір журналу необхідно виробляти за його тематиці.

Прийміть до уваги: слід уникати відправки рукопису в мультидисциплінарні журнали, віддаючи переваги видань з вузькою тематикою.

Вимоги до оформлення наукової статті

Основні вимоги до оформлення наукових робіт регламентовані ГОСТом Р 7.05-2008, а різні варіації встановлюються кожним виданням індивідуально:

• обсяг роботи становить 5-10 сторінок друкованого тексту;
• міжрядковий інтервал – 1,5;
• шрифт – Times New Roman, відступ поля — по 2 см з кожної сторони;
• заголовок розміщується посередині сторінки та виділяється напівжирним шрифтом;
• обов’язкове застосування наскрізної нумерації картинок, схем і таблиць;
• оформлення списку літератури у відповідності з ГОСТ Р 7.0.11-2011 «Бібліографічні посилання».

Це важливо: обов’язково уважно прочитайте індивідуальні вимоги журналу – вони можуть відрізнятися від загальноприйнятих.

Приклади наукових статей для школярів і студентів

З російської мови

Особливості розвитку мовленнєвої діяльності студентів в рамках вивчення навчальної дисципліни «Російську мову й культура промови

З літератури

Деструкція поняття “прекрасне” в сучасній корейській літератури

З психології

Особистісна автономія жінок в соціокультурному контексті

По економіці

Особливості ефективного управління оборотними коштами підприємства

Висновок

На перший погляд здається, що до наукових статей пред’являється надмірно велику кількість вимог, однак лише їх дотримання допомагає підтримувати розуміння суті робіт інших авторів. Слідуючи описаним вимогам, можна легко підготувати свій рукопис до публікації.