За правилами етикету, перше, що ми дізнаємося, знайомлячись з людиною, так це ім’я. Іноді, почувши його, нерідко при цьому дивуємося.

Якось, відпочиваючи в заміському таборі, подружилася зі смаглявою дівчинкою з ніжним ім’ям Оленка. Мила, добра дівчинка, але з перших же днів перебування в таборі вона стала об’єктом насмішок. Саме в таких ситуаціях починаєш розуміти, що ім’я в житті людини багато значить.

Давно вже існує ціла наука про власні імена — ономастика (від грецького — «онома» — ім’я). Дослідження вчених в цій області довели: існує прямий зв’язок між ім’ям, характером людини, подіями в його житті і долі.

У далекому 1914 році вийшла в Петербурзі брошура під інтригуючою назвою «Влада імен. Про вплив імені на долю людини».

Прочитати її цікаво і зараз. Її автор С. Минцлов вважає, що кожне ім’я пробуджує в людині найбільш властиві цьому імені риси. Ім’я не тільки як би пророкує людині видатне або тіньовий положення в житті, але воно заздалегідь певною мірою окреслює і його характер.

Згідно характеристиці імен, наведеною у брошурі, Дмитра, наприклад, — злегка фанфароны. Лідія — добра господиня в хаті, зразкова дружина і мати, завжди добра, але запальна.

На думку професора психології, академіка Міжнародної академії інформації при ООН Б. Ю. Хигир, ім’я як би створює кістяк людини, на який пори року лише завдають свої фарби.

Докорінно змінити характер людини, змінивши йому ім’я, стверджує він, можна тільки до 5 років від роду. Ряд інших вчених доводять, що ім’я впливає не тільки на характер, але і на вибір професії, міцність шлюбного союзу і, нарешті, на здоров’я людини.

Тому, вибираючи ім’я дитині, батьки повинні бути дуже уважними, щоб надалі не створювати проблем своєму чаду.

Вплив імені на людини складається з неусвідомленого компонента (про якого ми практично нічого не знаємо) і з сознаваемого нами значення імені або відомостей про людей, які це ім’я носії. Прикладом такого впливу може слугувати історія життя Олександра Васильовича Суворова.

Нам відомо, що він народився напівживим — не дихав, не ворушився. Після рятівного ляпанцю повитухи хлопчик ожив, відкрив очі і крикнув: «А-а-а!» Батьки вирішили дати йому ім’я на букву «а».

Заглянули в святці, серед близьких до дня народження, майбутнього полководця значилися Анастасій і Олександр. За наполяганням батька сина назвали Олександром.

Взявши собі за зразок Олександра Невського, хворобливий хлопчик наполегливими вправами і духовним самовдосконаленням перетворився у великого полководця, який зумів у віці 70 років пішки подолати перевал через Альпи.

Онук знаменитого Суворова, теж Олександр, за прикладом діда став військовим, був генерал — інспектором всієї російської піхоти.

При виборі імені для дитини найкраще звернутися до вікових традицій наших предків. На Русі всіх новонароджених неодмінно хрестили, даючи ім’я. Хресне ім’я — рекло, так називали тоді, — обирали за святцями — православним календарем.

За точку відліку брали день народження і дивилися, пам’ять якогось святого відзначається в найближчі дні. Вважалося, що при нареченні немовля ім’ям святого встановлюється між ними духовна зв’язок, дух святого буде оберігати свого тезку на землі. А це означає: розвинена інтуїція, везіння в житті супроводжують людину у всіх справах.

В нинішньому житті нерідкі випадки, коли доросла людина наполегливо прагне змінити своє ім’я. Але необхідно пам’ятати: змінивши ім’я, можна круто змінити свою долю.

Псевдоніми теж накладають певний відбиток на життя людини. Слово «псевдонім» в перекладі з грецького означає «носить помилкове ім’я». З надією на велике везіння вибирають собі псевдонім багато письменники, артисти.

Батькам при виборі імені дитині треба пам’ятати: ім’я не мода. Ім’я — життя і доля.