Другий годину оратор носиться по сцені, співає, жонглює мікрофоном, показує яскраві презентації та переказує збірник анекдотів. А публіка все одно залишається глухою і вже починає відверто сопіти в напівдрімоті. В чому проблема спікера? Поганий вокал або торішні жарти? Простіше — не тим «чіпляє». Виразність мовлення — не єдине поняття. Як і всі категорії, вона включає в себе підвиди. Але які саме і як вибрати собі підходящий?

Що таке «виразне мовлення»?

Виразна мова — це стиль вербальної комунікації, що включає грамотність, поставлений голос, чітку дикцію. Також до особливостей такого договору відносять:

• зрозумілі для кожного слухача слова та вирази;
• доступно подану суть розповіді;
• наявність риторичних фігур (тропів);
• включення інформації, яка підтверджує основну тезу;
• прозорість, ясність, доречність.

У промові прослизає характер оповідача. Не дивно, що няні в дитячому саду легко спілкуються з малечею, але нічого не тямлять у виступах адвокатів. Автомеханік спокійно підтримає розмову з програмістом, але не зуміє барвисто описати сюжет художньої книги в спробах зацікавити і спонукати до прочитання.

В будь-якому правилі є винятки. Знаходяться гуманітарії, вміло підтримують розмову про техніку. Є й архітектори, які знають толк в психології. Проте набагато більший успіх можна розраховувати, якщо вибрати для подальшого розвитку саме той вид виразної мови, який підходить під тип особистості.