Відмінювання дієслів у російській мові, як визначити дієвідміну, таблиця, виключення, правило, особові закінчення дієслів 1 та 2 дієвідміни, приклади

Правило про відмінювання дієслів у російській мові – один із необхідних атрибутів грамотної письмової мови.

Тільки знаючи і вміючи застосовувати його на практиці, можна зрозуміти, як правильно написати дієслівні закінчення.

Що таке відмінювання дієслів

Термін «відмінювання» вперше з’явився в російській мові в сімнадцятому столітті. Утворився він від слова «відмінювати», в застарілому значенні «приєднувати, наближати», з латини — «нахилятися», «схилятися».

У лінгвістиці йому надається значення: «з’єднання різних віддієслівних форм». У старовинному підручнику Іоанна Дамаскіна цей термін характеризується такими словами як «подружжя», «з’єднання».

Відмінюванням в сучасній лінгвістиці прийнято позначати зміна дієслів в особі і числі. В російській мові їх тільки два: перше і друге.

Дивіться також:  Способи схиляння імені числівника, зміна форм числівників за відмінками, таблиці та приклади

Як визначити дієвідміну дієслова з особистих закінченнях

Особистими називаються закінчення слів, що позначають дії предметів, у першому, другому і третьому осіб («-у», «ю», «їж», «їж», «-бач», «-ет», «-ет»,« -», «- ем», «-ем»,« -», «- ку», «-ку», «-віть», «ут», «-ют», «-ат», «-яп») єдиного і множинного числа.

Щоб визначити дієвідміну, спочатку потрібно виділити ударний склад у слові і подивитися, чи падає наголос на закінчення чи ні.

Наприклад, в слові «боротися» наголос падає на другий склад, тобто особисте закінчення є ненаголошеним. А в слові «бігти» наголос падає на «-ать», тобто воно є ударним.