Ключові характеристики вибору
Складно, навіть неможливо однозначно відповісти, який краще вибрати фотоапарат. Щоб зрозуміти, чи підходить пристрій під певний коло завдань, треба розуміти, на які характеристики треба звернути увагу, і проводити порівняння фотокамер, виходячи з потрібність кожної з них.
Тип матриці
З допомогою матриці зображення з світлового потоку перетворюється в цифрову інформацію, яка потім йде в пам’ять. Отже, якість цього перетворювача визначає якість знімка. Існують наступні типи матриць фотоапаратів.
- ПЗС – ця матриця дозволяє отримувати фотографії кращої якості. Але сам елемент коштує дорого, і енергії він витрачає теж дуже багато. Встановлюють таку матрицю в камери професійного рівня в преміальному ціновому сегменті.
- CMOS (КМОП) – ця матриця дає якість нижче, фіксує не тільки цінну картинку, але і шуми. Зате коштує вона недорого, плюс має гарну швидкодію. Саме цей тип матриці стоїть у більшості цифрових камер.
- Live-MOS не має широкого поширення і використовується лише деякими брендами: Panasonic, Leica і Olympus. Найбільш популярні марки, начебто Сапоп, Nicon, воліють матриці двох попередніх типів. Live-MOS має якість, краще, ніж CMOS, але до CCD не дотягує.
Роздільна здатність матриці
Якщо говорити про якість кадру, то правильніше звернути увагу не просто на дозвіл матриці, але і її розмір. Роздільна здатність (кількість пікселів) – це загальна кількість світлочутливих точок на матриці. І ця величина важлива, особливо при великоформатного друку, при якому зображення може стати «квадратним». Але і розмір самого пікселя важливий. Чим він більше, тим краще його точність у передачі зображення. Краще дивитися саме на співвідношення розміру матриці і її дозволу.
Чутливість
Цей параметр позначається абревіатурою ISO. Він характеризує здатність техніки робити якісні знімки в темряві. При роботі зі штатива з гарною витримкою може вистачити ISO близько 100. Оптимальною ж вважається попадання цієї величини в діапазоні 400-800, можна більше. У професійних великоформатних камер величина ISO може досягати 200-51200. Такі значення чутливості дозволяють робити ідеальні кадри в темряві.
Рада! Для «мильниць» цей параметр не є вирішальним. При маленькій матриці темний кадр в будь-якому випадку не вийде ідеальним. Переплачувати в цьому випадку за чутливість сенсу немає.
Дана характеристика керована. Її зміна може відбуватися автоматично або настроїти вручну.
Світлосила
Світлосила об’єктива показує, скільки світла упіймається в об’єктив і пройде до чутливої матриці. В хорошій камері показник світлосили дорівнює f/1,2. У простеньких «мильницях» це f/16. Враховуючи обставини, що не лише професійні фотоапарати, але й аматорські камери можуть оснащуватися додатковими об’єктивами, це не така вже й проблема. Придивитися до даного параметру треба тим, хто не буде займатися зміною оптики і планує користуватися тільки «рідним» об’єктивом.
Зум
Зум – це здатність камери наближати об’єкт зйомки на кадрі. Він може бути реалізований з допомогою оптики або в цифровому варіанті. У першому випадку за допомогою лінз змінюється фокус, завдяки чому виходить збільшити об’єкт в 10-25 разів з такою ж якістю, що було спочатку. Цифровий зум збільшує більше, до 100 крат. Тільки радіти цьому не варто. По суті, це така ж обробка кадру, коли на моніторі розтягується якийсь фрагмент фото в 10,50 або 100 разів. Чіткість кадру при цьому не порівняти з оптично збільшеним, вона сильно страждає.
Рада! Прагнути до великого цифрового зуму не треба. Можна зробити кадр без нього, а потім обробити його на комп’ютері. Ефект буде такий самий. Якщо вже платити, то за оптику.
Стабілізація зображення
Якщо фотографія зроблена не зі штатива або іншої твердої поверхні, уникнути спотворення картинки з-за тремтячих рук фотографа, вібрації від пориву вітру й інших обставин складно. Стабілізація, як і зум, буває оптична і цифрова.
Оптична можлива завдяки нежесткому закріпленню лінз, вони тремтять разом з руками фотографа, але при цьому залишаються нерухомими відносно знімається картинки. Цифрова стабілізація реалізована програмним шляхом. За смешениями камери щодо об’єкта стежить процесор і править ситуацію. Побічний ефект полягає у втраті інформації по краях матриці, зниження якості фотографії.
Пам’ять
Вся принадність цифрової техніки у можливості зберігати просто величезні обсяги інформації на маленькому носії. Фотоапаратів це теж стосується. Записувати відзняті зображення камери можуть в пам’ять по-різному.
- На жорсткий диск. Він має значний обсяг, у багатьох моделях є знімним. Це власна пам’ять камери. Наявність такого носія актуально для великих обсягів робочої інформації, наприклад, якщо фотоапарат має опцію відеозйомки.
- Знімні карти пам’яті монтуються в спеціальне гніздо в камері. Вони мають менший порівняно з диском обсяг. Але є ряд переваг: коштують вони недорого, якщо заповнилися вщерть або не читаються, їх легко поміняти.
- Вбудована flash-пам’ять вважається кращим варіантом. Ціна її вище, ніж у решти варіантів. Надійність теж вище.
Додаткові опції
Камери можуть оснащуватися апаратними та програмними засобами для реалізації наступних додаткових опцій:
- спалах;
- регулювання фокусу;
- відеозапис;
- фотоефекти (наприклад, усунення червоних очей).