Види цивільного судочинства – це способи розгляду спорів та заяв, які надійшли до суду і повинні розглядатися за правилами ЦПК. Розберемо їх загальні риси і особливості, зокрема, розгляд, скасування та оскарження рішень.

Загальні особливості цивільного провадження

Його завдання дозвіл суперечок і заяв щодо ситуацій, які зачіпають цивільні права громадян і організацій, майнову сферу та немайнові відносини. Всі вони засновані на рівності учасників.

Види цивільного судочинства організовані згідно з особливостями аспектів справ, розглянутих у відповідності з ними. Виділені наступні категорії:

• наказне провадження;
• позовну виробництво;
• особливе виробництво.

Є ще спрощена форма розгляду, але в контексті цієї статті вона розглядатися не буде.

Судові накази

Перший вид цивільного судочинства, з яким стикається читач ЦПК і студент юридичного факультету – винесення наказів.

Схема наступна:

• заявник подає заяву на видачу наказу з доданими документами;
• суддя розглядає його і або відмовляє у його заяві, або погоджується з ним;
• засідання не проводиться, справа розглядається лише на підставі матеріалів, переданих заявником;
• якщо заяву та документи не відповідають вимогам в частині оформлення, вони залишається без розгляду по суті.

Якщо у видачі відмовлено, заявник має право звернутися до суду вже з повноцінним позовом. Якщо ж прийнято рішення залишити документи без розгляду та повернути їх відправнику, подати позов не вийде.

Наказне провадження як вид цивільного судочинства поширюється на обмежений перелік вимог. Вони пов’язані в основному зі стягненням грошей з боржника.

Скасування наказу

З усіх судових актів його скасувати найпростіше: подати заяву протягом 10 днів з моменту отримання копії наказу. Ніяких доказів необґрунтованості заяви не вимагається. Головне, укластися в 10-денний строк. Якщо час на написання заяви упущено, дається право поновити цей строк.

Якщо це неможливо, дозволено подати касаційну скаргу на наказ. Апеляція не передбачена.

Особливу судочинство

Воно включає в себе 11 категорій справ. Зокрема, до переліку включені:

• визнання фактів, що мають юридичне значення;
• усиновлення та удочеріння;
• визнання речі, що не має власника;
• визнання людини померлою чи безвісти зниклим.

Вичерпного переліку підстав для подання тільки для справ про встановлення фактів.

Учасники процесу: заявник та заінтересовані особи. Суд не обмежений вимогами і доводами заяви і має право витребувати докази і призначати експертизи з власної ініціативи. Заявник у справах про встановлення факту має право подати нову заяву, якщо суддя відмовив у задоволенні попереднього, що виключено у всіх інших справах.

Одночасно з цим, він не позбавлений права на апеляцію, касацію і скаргу в наглядову інстанцію.

У справах про усиновлення час на апеляцію скорочено до 10 днів з моменту видачі судового акта в повному обсязі.

Майже всі категорії справ окремого провадження мають свої особливості, що пояснюється їх розподіл по главам.

Розгляд справ у цьому порядку допускається, якщо в справі немає спору. Його присутність виключає розгляд спору в особливому виробництві. Для вирішення свого питання вже подається позов.

Скасування рішень

Крім стадій по перевірці законності і обґрунтованості судових актів, є підстави для їх скасування в зв’язку з зміною обставин. Наприклад, особа, яка визнана недієздатною, має право подати заяву про зміну статусу через одужання.

Усиновлення може бути скасовано з-за того, що нові батьки перестали відповідати вимогам закону.

Загальний або позовної порядок розгляду

Він заснований на змагальності процесу у складі двох або більшого числа осіб. Заява повинна відповідати ряду вимог, інакше його не приймуть до розгляду з формальних міркувань. Норми про форму та зміст заяви застосовуються і у наказному та в окремому провадженні. На цьому виді цивільного судочинства будуються всі інші. Його норми застосовуються з урахуванням нюансів того ж особливого виробництва.

Закон дозволяє застосувати заходи забезпечувального характеру за заявою позивача, щоб потім не втратити можливість виконання рішення суду.

Судовий процес починається з підготовчої стадії. Вона включає в себе визначення фактів, які підлягають доказуванню, уточнення позовних вимог, розгляд клопотань про витребування доказів, призначення експертизи. Забезпечується обмін сторін доказами, не залученими до позовом і не зазначеними в ньому.

Розгляд по суті

Організовано у формі обговорення доводів щодо фактичної сторони справи і застосування норм закону з урахуванням судової практики. Вивчаються докази, обговорюється їх застосування в спорі.

Суддя вислуховує аргументи, оголошує матеріали справи (документи, які прийняті судом і ввійшли до складу справи).

В рамках позовного судочинства суд має право допитати свідків, експертів, але допит проводиться тільки з ініціативи сторін. Суддя ж у прояві ініціативи обмежений. Виняток – призначення експертизи. Так само він має право роз’яснити застосування тих чи інших заходів та наслідки відмови від них. Таким чином, суд вправі коригувати дії сторін для більш повного з’ясування обставин у справі.

Рішення виноситься в нарадчій кімнаті. Суд потім оголошує його резолютивну частину, без мотивування.

Приклади цивільного судочинства

У наказовому виробництві нерідко стягнення аліментів з особи, офіційно визнаної батьком дитини. Якщо ж факт батьківства не підтверджений, спочатку подається позов про визнання батьківства і разом з ним виставляються вимоги про аліменти.

Накази видаються за вимогами компаній, що надають послуги у сфері ЖКГ.

Справи окремого провадження – про встановлення факту проживання в певний період на якійсь території. Заява про усиновлення або поміщення в психіатричну лікарню проводиться тільки в рамках окремого провадження.

Позови подаються про стягнення грошових коштів, визнання прав на майно, права користування або порядку користування майном. Яскравий зразок – спори про порядок використання загальної житлової площі.