Нові часи нерозривно пов’язані з новими поняттями. Віджилі принципи, ідеї та мотиви, терміни поступаються місцем більш прогресивним, свіжим поглядам. Вже на їх основі будуються нові моделі навколишньої дійсності. Подібну ситуацію можна спостерігати, коли відбувається крах систем державного устрою – як це було у випадку СРСР. Стан справ у сучасній Росії рясніє новими поняттями і принципами. Одним з них є вертикаль влади.

Що це таке?

Давати визначення даного терміну потрібно через виділення його метафоричної складової. Вертикаль в даному випадку – це лінія, яка має певний вектор руху. Що стосується опису структури влади, то вектор спрямований вгору, а саме, від муніципальних і місцевих органів до більш глобальних, в чиїх руках знаходиться управління справами державного масштабу. Враховуючи принцип поділу влади, поняття вертикалі влади скоріше відноситься до її виконавчої гілки. Вона являє собою ієрархію, засновану на такій формі відносин в політичній сфері, як влада-підпорядкування. Через цю форму відбувається вибудовування владних і підвладних структур в єдину цілісну систему.

Вперше цей термін в російському медіапросторі з’явився в 1991 році в «Независимой газете» у контексті реформування виконавчої влади і збільшення ролі президента в політичному процесі. З цього часу термін спливав час від часу в ЗМІ, але особливою популярністю не користувався. Він міцно увійшов в ужиток тільки зі вступом Володимира Путіна на посаду глави держави та зазначеної ним політики зміцнення вертикалі влади.