Слово вельможа відноситься до споконвічно російській лексиці. Це іменник зародилося в старослов’янській мові. Спочатку воно утворилося з двох частин. Перша — прислівник “вельми” (вело). Тобто, “дуже”. Друга частина — дієслово “могти”. Можна здогадатися, що так іменували людини, наділеної владою, того, що “багато може”.

Значення слова

Отже, вельможа — це слово, яким називали в старовину багатих сановників, наділених владою. Тобто це були люди знатного роду, які не відчували матеріальних проблем, а їх волю все виконували.

Життя вельможі сильно відрізнялася від життя простої людини, обтяженого побутовими клопотами. Приміром, вельможі в Стародавньому Єгипті не обтяжували себе ходьбою. Якщо їм потрібно було кудись поїхати, слуги носили їх в паланкіні. Вельможа самостійно не одягався і не причесывался. За нього все робили слуги.