Велика вітчизняна війна: факти, цифри, події, люди

Велика вітчизняна війна — подвиг народу

Велика вітчизняна війна, найважливіша частина Другої світової війни — збройне протистояння Радянського Союзу та гітлерівської Німеччини. «Зараз я думаю: як людина міг винести все це? Напевно, допомагала молодість. В юності людина сильніше і гнучкіше, йому легше пристосуватися до обставин. Так, тільки молодість дозволяла витримати і впоратися з цим пеклом»

(учасник війни Борис Горбачевський)

Дати Великої Вітчизняної війни 22 червня 1941 — 9 травня 1945

Причини Великої Вітчизняної війни

—

    • Мрії про світове панування Німеччини

—

    • Ідеологічний антагонізм комунізму і фашизму

—

    Прагнення Німеччини до розширення життєвого простору для німецької нації

Періоди Великої Вітчизняної війни

—

    • Оборонний — 22 червня 1941 — листопад 1942

—

    • Корінний перелом — 19 листопада 1942 — кінець 1943

—

    Завершальний — січень 1944 — 9 травня 1945

Головні битви Великої вітчизняної війни

  • Смоленська битва — 6 липня – 10 вересня 1941 року
  • Оборона Києва — 7 липня — 26 вересня 1941 року
  • Оборона Одеси — 5 серпня – 16 жовтня 1941 року
  • Оборона Севастополя — 12 вересня 1941 — 9 липня 1942 року
  • Контрнаступ під Москвою — 5 грудня 1941 — 20 квітня 1942 року
  • Керченсько-Феодосійська десантна операція — 26 грудня 1941 р. — 2 січня 1942 року
  • Битва за Ржев — 8 січня 1942 — 31 березня 1943 року
  • Сталінградська битва 17 липня 1942-2 лютого 1943 року
  • Курська битва — 5 липня — 23 серпня 1943 року
    в т. ч. Битва під Прохорівкою — 12 липня 1943 року
  • Форсування Дніпра — вересень 1943 року
  • Операція «Багратіон» — 23 червня — 29 серпня 1944 року
  • Штурм Берліна — 25 квітня 1945 р. – 2 травня 1945 року

Полководці Великої вітчизняної війни

  • Р. К. Жуков (01.12.1896—18.07.1974) – Маршал Радянського Союзу (1943)
  • Б. М. Шапошников (02.10.1882—26.03.1945) – Маршал Радянського Союзу (1940)
  • А. М. Василевський (17.09.1895—20.11.1977) – Маршал Радянського Союзу (1943)
  • А. В. Антонов (15.09.1896—18.06.1962) – генерал армії (1943)
  • В. Х. Баграмян (02.12.1897—21.09.1982) – Маршал Радянського Союзу (1955)
  • К. К. Рокоссовський (20.12.1896—03.08.1968) – Маршал Радянського Союзу (1944)
  • В. С. Конєв (28.12.1897—21.05.1973) – Маршал Радянського Союзу (1944)
  • К. А. Мерецков (07.06.1897—30.12.1968) – Маршал Радянського Союзу (1944)
  • Л. А. Говоров (22.02.1897—19.03.1955) – Маршал Радянського Союзу (1944)
  • А. В. Єременко (14.10.1892—19.11.1970) – Маршал Радянського Союзу (1955)
  • Н. Я. Малиновський (23.11.1898—31.03.1967) – Маршал Радянського Союзу (1944)
  • Ф. В. Толбухін (16.06.1894—17.10.1949) – Маршал Радянського Союзу (1944)
  • Н. Ф. Ватутін (16.12.1901—15.04.1944) – генерал армії (1943)
  • І. Д. Черняховський (29.06.1906—18.02.1945) – генерал армії (1944)
  • Д. Р. Павлов (04.11.1897—16.10. 1941) – генерал армії (1941)
Дивіться також:  Як Хрущов літав в Америку

Легендарні герої Великої вітчизняної війни

  • Зоя Космодем’янська (13 вересня 1923 — 29 листопада 1941) — диверсант, страчена фашистами за те, що намагалася виконати Наказ Ставки №0428: тобто «руйнувати і спалювати дотла всі населені пункти у тилу німецьких військ»
  • Віктор Талаліхин (18 вересня 1918 — 27 жовтня 1941) — льотчик. Одним з перших здійснив нічний повітряний таран німецького літака
  • Микола Гастелло (23 квітня (6 травня) 1907 — 26 червня 1941) — льотчик. Літак ДБ-3ф екіпажу під командуванням капітана Н. Ф.
    Гастелло у складі лейтенанта А. А. Бурденюка, лейтенанта Р. Н. Скоробогатова та старшого сержанта А. А. Калініна під час бою був підбитий. Гастелло спрямував палаючу машину на механізовану колону ворога.
  • Олександр Матросов (5 лютого 1924 — 27 лютого 1943 року) — рядовий, своїм тілом закрив амбразуру ворожого Дзоту
  • Микола Кузнєцов (14 (27) липня 1911 — 9 березня 1944) — розвідник, диверсант. Загинув у Західній Україні у бою з бандерівцями
  • Генерал Карбишев ((14 (26) жовтня 1880 — 18 лютого 1945) — в 1941 році потрапив у полон, але не зрадив присязі, у концтаборі Маутхаузен був після звірячих катувань облитий водою на морозі (температура повітря -12 °C) і убитий
  • 28 панфіловців — бійці 316-ї стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора В. В. Панфілова в бою біля роз’їзду Дубосєково в 7 км на південний схід від Волоколамська в ході 4-годинного бою знищили 18 ворожих танків, тим зупинивши наступ на Москву. У числі панфіловців був політрук Клочков, якому приписується фраза «Велика Росія, а відступати
    нікуди — позаду Москва!»
  • Молодогвардійці — члени підпільної комсомольської організації, що діяла в місті Краснодоні Ворошиловградської (Луганської) області України. Поширювали антифашистські листівки, брали участь у проведенні диверсій в електромеханічних майстерень, підпалили будівлю німецької біржі праці, 7 листопада 1942 року поставили вісім червоних прапорів на будівлях міста. Були схоплені. пытаны, жорстоко страчені. Діяльності Молодої гвардії було присвячено однойменний роман А. А. Фадєєва, який вивчався в школі
  • Олексій Маресьєв (7 (20) травня 1916 — 18 травня 2001) — льотчик. Після важкого поранення у нього були ампутовані обидві ноги, однак, незважаючи на інвалідність, повернувся в небо і літав з протезами. Йому присвячена книга Б. Польового «Повість про справжню людину»
  • Іван Кожедуб (8 червня 1920 — 8 серпня 1991 р.) — льотчик, який має на своєму рахунку 64 збитих німецьких літаків
  • Олександр Покришкін (21 лютого (6 березня) 1913 — 13 листопада 1985) — льотчик, який має на своєму рахунку 59 збитих ворожих літаків
  • маршал Жуков ( (19 листопада (1 грудня) 1896 — 18 червня 1974) — «Маршал перемоги». Вважається, що, завдяки своїм видатним полководницьким якостям, він забезпечив перемогу над Німеччиною у багатьох вирішальних битвах
Дивіться також:  Цікаві факти про тварин для дітей: 10 коротких і дивовижних особливостей створінь нашого світу (диких і домашніх)

«А між іншим, той, хто «до Жукова добереться», і буде істинним російським письменником… Ох, який це выкормыш «батька і вчителя»! Який браконьєр російського народу! Він, він і товариш Сталін спалили у вогні війни російський народ і Росію»
(В. П. Астаф’єв «Немає мені відповіді… Епістолярний щоденник. 1952-2001 роки», Іркутськ, 2009., стор.
403)

Насправді людей, які вчинили героїчні вчинки, було безліч. Але цим пощастило залишитися в радянській історії. Їх іменами називали вулиці і піонерські дружини, їм присвячувалися книги, дослідження, шкільні твори. У 90-ті роки вчинок і життя ледь не кожного з них були проаналізовані, відокремлені «зерна від плевел», розказана правда, як вона
бачилася в Перебудову. Деяких спробували повалити з спорудженого пропагандою героїчного п’єдесталу. Сьогодні їхні імена повертаються в тій же якості ікон. І це правильно. Не важливо, що було насправді. Важливо, що ці люди дійсно здійснили подвиги стали легендою. Адже вся історія людства — легенда, міф. Вона ними живе, і гріх, і безглуздість і дурість намагатися міфи і легенди развеевать

Воїни — Герої Радянського Союзу у Великій вітчизняній війні

  • Російських 8160

«Я піднімаю тост за здоров’я російського народу не тільки тому, що він — керівний народ, але й тому, що у нього є ясний розум, стійкий характер і терпіння.
У нашого уряду було чимало помилок, були в нас моменти розпачливого становища в 1941-1942 роках, коли наша армія відступала, залишала рідні нам села і міста України, Білорусії, Молдавії, Ленінградської області, Прибалтики, Карело-Фінської республіки, залишала, тому що не було іншого виходу. Інший народ міг би сказати Уряду: ви не виправдали наших очікувань, йдіть геть, ми поставимо інший уряд, що укладе мир з Німеччиною і забезпечить нам спокій. Але російський народ не пішов на це, бо він вірив у правильність політики свого Уряду і пішов на жертви, щоб забезпечити розгром Німеччини. І цю довіру російського народу Радянському уряду виявилося тією вирішальною силою, яка забезпечила історичну перемогу над ворогом людства — над фашизмом» (Виступ В. В. Сталіна на прийомі в Кремлі на честь командуючих військами Червоної Армії 24 травня 1945 року)

  • 2069 українців
  • Білорусів 309
  • Татар 161
  • Євреїв 108
  • Казахів 96
  • Вірмен 90
  • Грузин 90
  • Узбеків 69
  • Мордвин 61
  • Чувашів 44
  • Азербайджанців 43
  • Башкир 39
  • Осетин 32
  • Марійців 18
  • Туркменів 18
  • Литовців 15
  • Таджиків 14
  • Латишів 13
  • Киргизів 12
  • Комі 10
  • Удмурдцев 10
  • Естонців 9
  • Карелов 9
  • Калмиков 8
  • Кабардинців 7
Дивіться також:  Цікаві факти про В'єтнам: топ-10

Підсумки великої вітчизняної війни

—

    • Загиблих громадян СРСР 27 000 000

—

    • Зруйновано в країні 1710 міст і селищ

—

    • Кількість сіл скоротилася на 70 000

—

    • Зруйновано 31 850 заводів і фабрик, 435 шахт, 65 000 км. залізничних колій, 13 000 залізничних мостів

—

    • Знищено, пошкоджено, викрадено 15 800 паровозів, 428 000 вагонів, 1400 суден морського транспорту

—

    • Виведено з землекористування 36,7 млн. гектарів посівних площ

—

    • Втрачено 7 млн. коней, 17 млн. голів великої рогатої худоби, десятки мільйонів свиней, овець і кіз, свійської птиці

—

    • Територія Радянського Союзу приросла Курильськими островами, Сахаліном, Східною Прусією, Тувой

—

    • Авторитет СРСР на міжнародній арені значно виріс

—

    • Із країн Східної Європи-Польщі, Угорщини, Чехословаччини, НДР, Румунії, Югославії, Албанії утворився так званий Соціалістичний табір

—

    СРСР перетворився у велику світову державу