Василь Семенович Лановий – радянський і російський актор театру і кіно, майстер художнього читання, педагог. Народний артист СРСР (1985).
За роки своєї біографії Лановий удостоївся більше 40 престижних нагород і премій. Лауреат Ленінської премії (1980). Член КПРС з 1968 року.
Отже, перед вами коротка біографія Василя Ланового.
Біографія Василя Ланового
Василь Лановий народився 16 січня 1934 року в Москві. Його батьки, Семен Петрович та Галина Іванівна, були бідними селянами, які пізніше поїхали до столиці.
У 1941 р. вони влаштувалися працювати на хімзавод, де виготовляли протитанкову рідина. При цьому ніхто не використовував жодних засобів захисту.
Вже через 5 днів, за словами Василя, всі працівники заводу стали інвалідами, так як у них була знищена нервова система рук і ніг». В результаті, Лановий-старший став інвалідом другої групи, а його дружина – першої.
Крім Василя в їхній сім’ї народилася дівчинка Валентина.
Дитинство і юність
Коли почалася Велика Вітчизняна війна (1941-1945) Василь Лановий з сестрою гостював у бабусі в селі Стримба. Після того як село було захоплене фашистами, біографії Ланового стався випадок, який запам’ятався йому на все життя.
Один з німецьких солдатів заради забави пустив 2 автоматні черги над головою 8-річного Василька, після чого той почав заїкатися. Через війну діти змогли побачитися з батьками тільки через 3 роки.
Василь Лановий в юності
Повернувшись до Москви, Василь Лановий власними очима спостерігав за тим, як відновлювалася і відбудовувалась столиця. Одного разу йому на очі попалася афіша майбутнього спектаклю «Том Сойєр».
Він вирішив неодмінно подивитися постановку, взявши з собою друга. Після вистави, поразвившего їх уяву, юнаки записалися в драмгурток.
Через якийсь час Лановий з’явився на театральній сцені. Першим спектаклем у його біографії був «Дорогі мої хлопчики». На той момент йому виповнилося 14 років. Потім було ще кілька постановок, де він грав головних і другорядних персонажів.
Василь Лановий в молодості
У 1951 р. Василь удостоївся премії Всесоюзного конкурсу самодіяльних театрів. Тоді ж він з відзнакою закінчив школу і вирішив пов’язати своє життя з театром.
У підсумку хлопцеві вдалося вступити в Щукінське училище. Цікаво, що із 150 кандидатів було відібрано лише 2 людини, в числі яких опинився і наш герой.
Ще в студентські роки Василю Лановому пощастило знятися у фільмі «Атестат зрілості», який став першим у його творчій біографії. Картина була чудово прийнята кінокритиками і простими глядачами.