Василь Семенович Лановий – радянський і російський актор театру і кіно, майстер художнього читання, педагог. Народний артист СРСР (1985).
За роки своєї біографії Лановий удостоївся більше 40 престижних нагород і премій. Лауреат Ленінської премії (1980). Член КПРС з 1968 року.
Отже, перед вами коротка біографія Василя Ланового.
Біографія Василя Ланового
Василь Лановий народився 16 січня 1934 року в Москві. Його батьки, Семен Петрович та Галина Іванівна, були бідними селянами, які пізніше поїхали до столиці.
У 1941 р. вони влаштувалися працювати на хімзавод, де виготовляли протитанкову рідина. При цьому ніхто не використовував жодних засобів захисту.
Вже через 5 днів, за словами Василя, всі працівники заводу стали інвалідами, так як у них була знищена нервова система рук і ніг». В результаті, Лановий-старший став інвалідом другої групи, а його дружина – першої.
Крім Василя в їхній сім’ї народилася дівчинка Валентина.
Дитинство і юність
Коли почалася Велика Вітчизняна війна (1941-1945) Василь Лановий з сестрою гостював у бабусі в селі Стримба. Після того як село було захоплене фашистами, біографії Ланового стався випадок, який запам’ятався йому на все життя.
Один з німецьких солдатів заради забави пустив 2 автоматні черги над головою 8-річного Василька, після чого той почав заїкатися. Через війну діти змогли побачитися з батьками тільки через 3 роки.
Василь Лановий в юності
Повернувшись до Москви, Василь Лановий власними очима спостерігав за тим, як відновлювалася і відбудовувалась столиця. Одного разу йому на очі попалася афіша майбутнього спектаклю «Том Сойєр».
Він вирішив неодмінно подивитися постановку, взявши з собою друга. Після вистави, поразвившего їх уяву, юнаки записалися в драмгурток.
Через якийсь час Лановий з’явився на театральній сцені. Першим спектаклем у його біографії був «Дорогі мої хлопчики». На той момент йому виповнилося 14 років. Потім було ще кілька постановок, де він грав головних і другорядних персонажів.
Василь Лановий в молодості
У 1951 р. Василь удостоївся премії Всесоюзного конкурсу самодіяльних театрів. Тоді ж він з відзнакою закінчив школу і вирішив пов’язати своє життя з театром.
У підсумку хлопцеві вдалося вступити в Щукінське училище. Цікаво, що із 150 кандидатів було відібрано лише 2 людини, в числі яких опинився і наш герой.
Ще в студентські роки Василю Лановому пощастило знятися у фільмі «Атестат зрілості», який став першим у його творчій біографії. Картина була чудово прийнята кінокритиками і простими глядачами.
Театр
У 1957 р. Лановий закінчив училище, після чого його прийняли в трупу Театру ім. Е. Вахтангова. Протягом досить довгого часу молодому акторові не давали ніяких ключових ролей, у зв’язку з чим він хотів змінити місце роботи.
Коли про це дізнався режисер, він пообіцяв Василю головні ролі, оскільки не хотів, щоб той покидав його трупу.
Пізніше Лановий зіграв головних героїв у постановках «Конармія», «Антоній і Клеопатра» і «Марія Тюдор». Довівши свою акторську майстерність, він став одним з провідних акторів трупи.
З 1961 р. творча біографія Василя Ланового поповнювалася радіопостановкою. В ефірі звучали різні твори за участю актора.
Одними з найцікавіших радіовистав були «Перша любов» по Івану Тургенєву, «Василь Тьоркін» Олександру Твардовскому, і «Мітіна любов» по Івану Буніну.
Також Лановий часто читав в радіоефірі вірші російських поетів, таких як Пушкін, Блок, Ахматова, Гумільов, Ломоносов і Маяковський.
Фільми
У кінематографі Василь Семенович продовжив зніматися в 1956 р., зігравши в однойменному фільмі Павла Корчагіна.
Ця роль принесла йому всесоюзну популярність і народну любов. Потім він знявся в «Червоних вітрилах» перетворившись в Артура Грея.
Василь Лановий у фільмі «Війна і мир»
У середині 60-х Лановий брав участь у зйомках «Війни і мир», а також блискуче зіграв Олексія Вронського в картині «Анна Кареніна». Після цього йому почало надходити ще більше пропозицій від кінорежисерів.
Також Василь Лановий запам’ятався глядачам за такими фільмами, як «Соляріс», «Дні Турбіних», «Офіцери» і т. д.
В останній картині він чудово зіграв бравого офіцера Івана Варавву. Фільм переглянули десятки мільйонів радянських громадян. Цікавий факт, що відоме видавництво «Радянський екран» назвало Ланового кращим актором.
У 1979 р. відбулася прем’єра документального радянсько-американського телесеріалу «Велика Вітчизняна». Він був розрахований на західного глядача. У серіалі розповідалося про заслуги та досягнення СРСР у Великій Вітчизняній війні. За участь у проекті Ланового удостоєно Ленінської премії.
На початку 80-х в біографії Василя Семеновича з’являлося менше картин, ніж раніше. Артист вирішив зайнятися викладацькою діяльністю в рідному для себе Щукінському училищі. Також він волів більше грати на театральній сцені, а не зніматися у фільмах.
В 90-е Лановий з’явився в таких стрічках, як «Чорний квадрат», «Панянка-селянка» і «Незримий ” мандрівник». На початку нового століття він знявся у фільмах «Милий брехун», «Лицарський роман» і «Брежнєв». Цікаво, що в останній стрічці йому дістався образ Юрія Андропова.
Одними з останніх картин в біографії Василя Ланового стали «Бідні родичі», «Лінія Марти» і «Три мушкетери».
Громадська діяльність
У 1983 р. Василь Семенович опублікував книгу «Щасливі зустрічі». Через 21 рік з’явився його другий праця – «Летять за днями дні…». У 1995 р. артиста обрали керівником фонду «Армія і культура», який організував близько 800 благодійних концертів.
Після подій на Україні в 2014 р. Василь Лановий був солідарний з політикою Володимира Путіна. Він виступав на боці тих, що вважав приєднання Криму до РФ правильним кроком.
Також Лановий є головою ради акції «Безсмертний полк», що щорічно проводиться 9 травня практично у всіх містах Росії. Варто зазначити, що актор разом з членами своєї сім’ї постійно бере участь в акції, тримаючи в руках фотографії близьких родичів, які брали участь у Другій світовій війні.
Особисте життя
У біографії Василя Ланового було 3 жінки. З першою дружиною Тетяною Самойловою він познайомився ще у студентські роки. До речі, у майбутньому дівчина стане відомою актрисою.
Проживши разом 3 роки, Лановий вирішив розлучитися з Самойлової. Причиною розлучення стало те, що дружина, всупереч його бажанню, пішла на аборт. Як з’ясувалося пізніше, дівчина повинна була народити двійню.
Друга дружина Василя Семеновича – артистка Тамара Зяблова. Подружжя прожило щасливо 10 років, поки Тамара не загинула в ДТП у 1971 р. Розтин показав, що вона була вагітна.
В наступному році Лановий познайомився з актрисою Іриною Купченко, молодшої за нього на 14 років. У цьому шлюбі у пари народилося двоє хлопчиків – Олександр і Сергій.
Василь Лановий та Ірина Купченко
Василь Лановий сьогодні
У 2016 р. Василь Лановий знявся в картині «Чужий дід», зігравши Ігоря Степановича. У 2019 р. він отримав «Золоту маску» за видатний внесок у розвиток театрального мистецтва.
Сьогодні артист дає безліч сольних концертів в різних регіонах РФ. Можна не сумніватися, що Василь Лановий ще не раз здивує своїх шанувальників участю в нових цікавих проектах.
Фото Василя Ланового
Василь Лановий з дружиною
Василь Лановий з синами Сергієм та Олександром
Василь Лановий і його дружина Ірина Купченко
Василь Лановий на зйомках фільму «Анна Кареніна»