Василь Аксьонов – російський письменник, драматург, перекладач і сценарист. За роки своєї біографії написав чимало видатних творів, за які удостоювався нагород не тільки в Росії, але і за кордоном.
З даної статті ви дізнаєтеся головні події біографії Аксьонова та найцікавіші факти з його життя.
Отже, перед вами коротка біографія Василя Аксьонова.
Біографія Аксьонова
Василь Павлович Аксьонов народився 20 серпня 1932 року в Казані. Він ріс в інтелігентній і освіченій родині.
Його батько, Павло Васильович, був головою Казанського міськради і належав до партії КПРС.
Мати, Євгенія Соломонівна, викладала в Казанському педагогічному інституті. Після цього вона очолювала відділ культури в місцевій газеті.
Дитинство і юність
Варто зауважити, що Василь був єдиним загальним дитиною у своїх батьків. При цьому у нього була зведена сестра Майя (по батькові), та брат Олексій (по матері).
Аксеновы завжди жили в достатку, не відчуваючи жодних фінансових проблем. Для багатьох вони були зразковою родиною.
Однак коли настав 1937 р. в СРСР почалися масові арешти, під які потрапили батько і мати Аксьонова. Вони були арештовані і засуджені до десяти років таборів.
Дітей – Майю і Олексія, віддали на виховання родичам, а самого Василя визначили в дитячий будинок, де утримували дітей ув’язнених.
Через рік Андреян Аксьонов, рідний дядько Василя, зміг відшукати свого племінника. Йому якимось чином вдалося умовити адміністрацію притулку забрати хлопчика до себе.
Таким чином, в період біографії 1938-1948 рр. майбутній письменник виховувався в сім’ї дядька.
У 1948 р. мати Аксьонова відбула свій термін у таборах, після чого проживала в Магадані, як ссыльная. В цю пору їй дозволили жити разом із сином, якому вже було 16 років.
У 1956 р. Василь успішно закінчив у Ленінграді медичний інститут, проте працювати за фахом йому так і не дозволили. Позначалося минуле його батьків. У зв’язку з цим йому доводилося братися за будь-яку роботу.
З часом Аксьонов опинився на Крайній Півночі, влаштувавшись працювати карантинним лікарем. Потім він переїхав у Москву, де йому знайшлося місце в туберкульозній лікарні.
Творча біографія Аксьонова
Першим твором у творчій біографії Василя Аксьонова була повість «Колеги», написана в 1959 р. Після цього він опублікував свій знаменитий роман «Зоряний квиток», який зробив його популярним.
Потім письменник видав 2 збірки оповідань – «На півдорозі до Місяця» і «Катапульта».
Незабаром Аксьонов вирішив спробувати себе в якості драматурга. Він пише чимало п’єс, які ставилися в столичних театрах. З кожним днем молодий літератор набував все більшу популярність.
Тим не менш, у своїй творчій біографії він не раз стикався з труднощами.
Твори Аксьонова не подобалися представникам влади. У 1963 р. Микита Хрущов у жорсткій формі розкритикував його в стінах Кремля, де були присутні різні діячі культури. Однак літератор всіма силами намагався залишатися самим собою і не змінювати власним переконанням.
В кінці 60-х Василь Аксьонов поставив свій підпис на документах, складених на захист дисидентів. Цей вчинок вплинула на всю його подальшу біографію. Він отримав сувору догану із занесенням в особову справу.
В середині 70-х Аксьонов закінчив написання роману «Острів Крим» і «Опік», прекрасно розуміючи, що вони не будуть надруковані в СРСР.
Тим не менш, через пару років обидві книги були видані в Америці. Коли про це дізналися радянська влада – доля Аксьонова була вирішена.
У зв’язку з цим Василю Павловичу довелося «добровільно» залишити Союз письменників. Цікавий факт, що деякі з колег по цеху підтримали його і в знак протесту теж вирішили звідти піти.
Еміграція Аксьонова
У 1980 р. Василь Аксьонов отримав запрошення відвідати США. Як тільки він покинув Радянський Союз, його відразу ж позбавили громадянства. Повернутися додому йому вдалося лише через 10 років, відразу після розпаду СРСР.
Проживаючи в Америці, Аксьонов викладав у різних університетах, а також працював журналістом на радіостанції «Голос Америки» та «Радіо Свобода». Крім цього він продовжував займатися письменницькою діяльністю.
В цю пору біографії Василь Аксьонов написав романи «Паперовий пейзаж» і «В пошуках сумного бебі». Тим часом Радянський Союз був вже на межі розпаду. Комуністична пропаганда була вже не такою, як раніше, у зв’язку з чим багатьох емігрантів запрошували повернутися назад додому.
У 1990 р. Аксьонову повернули радянське громадянство, проте він не поспішав переїжджати у Росію. Замість цього він разом з родиною оселився у Франції і лише зрідка з’являвся в Москві.
З початком 21 століття в Російській Федерації почали видавати твори Володимира Аксьонова. У 2004 р. його удостоїли Букерівської премії за роман «Вольтер’янці і вольтер’янки».
У 2009 р. був опублікований його остання праця – «Таємнича пристрасть. Роман про шістдесятників».
Особисте життя
У біографії Василя Аксьонова було 2 жінки. Його першу дружину звали Кіра Менделєєва. В цьому союзі у них народився хлопчик Олексій.
Другою дружиною Аксьонова стала Майя Кармен, яка працювала в Торговій палаті США і викладала російську мову.
Василь Аксьонов і Майя Кармен
Письменник до нестями любив дружину, внаслідок чого в їх родині завжди панувала прекрасна атмосфера.
Смерть
Взимку 2008 р. у Василя Аксьонова стався інсульт. У зв’язку з цим його терміново прооперували, однак це не дало ніяких результатів.
Він довгий час знаходився в комі. Через рік йому зробили другу операцію, але і на цей раз ніяких поліпшень не було.
Василь Павлович Аксьонов помер 6 липня 2009 року у віці 76 років. Письменника поховали на Ваганьковському кладовищі в Москві.
Фото Аксьонова
Ось ще кілька фото Аксьонова.
