Ленін в молодості

Ця стаття не стільки про в. І. Леніна (його життя і діяльність описані в тисячах книг, статей, наукових досліджень), скільки про державу, яке він зруйнував. А воно було дуже непоганим. Онук кріпосного працьовитістю, старанністю, чесністю зміг вийти в люди — стати відповідальним чиновником на ниві народного просвітництва, один утримував сім’ю з шести чоловік і навіть після смерті дружина залишилася домогосподаркою, діти не пішли по світу, отримали освіту, хоча один з них виявився державним злочинцем, замыслявшим замах на життя царя. Брат терориста, звільнений, до речі, від призову на військову службу по сімейному стану, як єдино здатний до праці син при матері-вдові, був прийнятий в університет на престижний юридичний факультет, обіцяв не вступати в заборонені організації, тут же його порушив, продовжив навчання і був відрахований тільки після того, як взяв участь в антиурядовому виступі. Втім, два роки потому все-таки отримав можливість закінчити університет, обзавестися «хлібної» професією, півроку подорожувати по Європі, не приховуючи при цьому своїх опозиційних поглядів.
14 місяців у в’язниці Ленін теж не відчував моральних і фізичних страждань: листування з друзями, родиною, бібліотека, гімнастика, щоденні дворазові побачення з матір’ю і сестрами, творчість.
І сибірська посилання в селі Шушенському не стала для нього серйозним випробуванням: регулярне спілкування письмово та особисто з однодумцями, напружена творча, інтелектуальна, літературна діяльність, поїздки в місто, полювання, одруження, навіть отримання поштою посилки з новим мисливською рушницею…
Так що не таким вже страшним був «кривавий» царський режим, а порівняно з наступила за заповітами Леніна епохою соціалізму і зовсім виглядає еталоном гуманізму, справедливості й людинолюбства.