Цистит відноситься до серйозних захворювань у тварин. При цьому ураження зачіпає не тільки сечовий міхур і сечівник, але і нирки. Якщо вчасно помітити симптоми даного захворювання і звернутися до лікаря, то можна уникнути сумних наслідків. На жаль, так буває не завжди. Розглянемо, чому виникає цистит у собак, як він проявляється і що потрібно робити для лікування і попередження цього захворювання.

Причини виникнення патології

У більшості випадків таке захворювання розвивається внаслідок діяльності патогенних мікроорганізмів. В сечовий вони потрапляють спадним або висхідного шляху. Спадний шлях – це попадання інфекції через лімфу або з потоком крові з інших органів. Висхідний шлях передбачає потрапляння бактерій через уретру.

В сечівнику завжди присутні бактерії. Але вони в нормальних умовах вимиваються при сечовипусканні. Однак якщо собака довго терпить позиви або страждає від переохолодження, стресів, то в уретрі починають активніше розмножуватися мікроорганізми, які згодом і потрапляють в сечовий міхур.

Цистит найчастіше виникає у самок. Причина даного явища полягає в тому, що їх уретра коротші, ніж у самців. Крім того, отвір уретри розташований поблизу анального отвору, звідки також можуть потрапляти бактерії.

Не останню роль у розвитку циститу грає кишкова паличка, стафілококова або стрептококова інфекція. Рідше запалення міхура розвивається з нефриту, паразитарної інвазії, прийому деяких медикаментів. Цистит – основний симптом сечокам’яної хвороби собак.

Як сприяючий чинник можна назвати наступні:

• порушення функції кишечника (запори або проноси);
• порушення функції спорожнення міхура;
• патології кровообігу даного органу;
• ослаблений імунітет;
• вагітність і розродження.

На що треба звернути увагу

Якщо самка захворіла на цистит, не потрібно залишати без уваги цю хворобу. Часто може бути таке, що запалення міхура – ознака патологічних змін у статевих шляхах. Іноді цистит може свідчити про наявність кіст в статевих органах суки.

У псів цистит може свідчити про наявність запалення простати – як гострого, так і хронічного характеру. Досить часто цистит у самців виникає як симптом камені в сечовому міхурі, сечівнику. На жаль, запалення міхура можливо і на тлі онкологічних процесів нирок і міхура.

Іноді цистит може розвиватися разом з уретритом. Виникає уроцистит – запалення слизової сечівника і міхура. У сечі з’являється білок, гній, гемоглобін, частки епітелію.

Зверніть увагу, що хворіють на цистит в основному невеликі собачки, наприклад, такси або кокер-спанієлі. Не варто допускати переохолодження собаки, особливо в зимовий час, влаштовуючи їй тривалі прогулянки. Якщо ж запалення міхура хворіють молоді вихованці, то потрібно звернути увагу на стан його уретри: часто цьому сприяють природжені аномалії розвитку органу.

Ознаки і симптоми циститу у собак

Здорова собака завжди відрізняється хорошим апетитом. І погана погода цьому не перешкода. А ось якщо улюбленець захворіла на цистит, то у нього різко знижується апетит. При пальпації мочевіка тварина неспокійно, так як відчуває біль. Характерно, що сеча виділяється, як правило, в невеликій кількості. Вихованець починає залишати калюжі на підлозі або бруднити меблі.

Сеча такої собаки починає неприємно пахнути, в ній міститься слиз, іноді гній і навіть кров’яні згустки. Нерідко спостерігається підвищення температурних показників, спрага. Загальний стан пригнічений. Собака тікає при спробі обмацати живіт, іноді навіть гарчить. При аналізі сечі виявляються лейкоцити.

Хронічна форма циститу відрізняється не такими яскравими симптомами. Однак у собаки змінюється поведінка, вона часто пісяє на підлогу або килим. Змінюється поведінка на прогулянці: самка часто сідає, а самець при цьому задирає лапку. Біля отвору сечовипускального каналу, а у псів на кінці статевого члена можна побачити крапельки крові. Кров’яні сліди можна також зауважити і на підстилці.

Загострення хронічного циститу має такі симптоми у собак:

• собака менше рухається;
• у неї пропадає апетит, але п’є багато води;
• частішає сечовипускання, собака часто бруднить;
• у вихованця змінюється поза уринации;
• у процес сечовипускання, а також після нього домашній улюбленець скиглить;
• іноді у тварини напружується живіт, стає болючим, з-за чого воно не дає доторкнутися до себе;
• змінюється запах і консистенція сечі.

Чим сильніше запалення міхура, тим частіше стають сечовипускання, біль в животі посилюється. У важких випадках сечовипускання може бути кожні півгодини, іноді навіть і частіше.

Чим небезпечний цистит

Даний недуга загрожує розвитком пієлонефриту. В результаті у собак зростає температура тіла і виникає однобічний біль у нирках. Двосторонній пієлонефрит особливо небезпечний для життя вихованця.

Перебіг пієлонефриту також небезпечно тим, що у собак значно підвищується артеріальний тиск. Від цього швидше зношується серце, що небезпечно для здоров’я.

З-за циститу існує висока ймовірність розвитку нетримання сечі (енурезу). Крім того, в запущених випадках виникає хронічна недостатність нирок. Результат такого захворювання сприятливий і досить серйозний.

Лікування циститу у собаки

Починати лікувати цистит у собаки в домашніх умовах рекомендується як можна раніше. Важливо правильно дотримуватися основ терапії.

Обов’язковим в даному випадку антибіотикотерапія. Антибіотики сприяють пригніченню активності патогенних мікроорганізмів. Проте підібрати антибіотик може тільки лікар після вивчення чутливості організму тварини до медикаменту. Якщо цього не зробити, то неправильне лікування не тільки не дасть результату, але і викличе резистентність збудників хвороби до антибіотика. А це – додаткове навантаження на печінку і нирки собаки.

Якщо цистит викликаний іншим захворюванням, то спочатку треба усунути першопричину. Лікування запалення міхура буде неефективним, якщо у собаки є карієс, а в кишечнику – глисти.

Крім того, призначаються такі групи препаратів:

• знеболюючі, якщо собака відчуває сильну біль;
• якщо в сечі виявлена кров, то призначається кровоспинний препарат;
• спазмолітики (внутрішньом’язово).

Щоб захисні сили організму відновлювалися швидше, необхідно давати собаці відвари з натуральних трав. Для цього застосовують траву будяка, татарника. Така добавка в їжу приймається спільно з комплексом антибіотиків.

Важливо, щоб в період активного лікування собака більше відпочивала. Для цього не треба перевантажувати її фізичною активністю, зокрема, прогулянками. Вихованець повинен дотримуватися дієти. В раціоні повинно бути більше каш, круп (вівсяна каша і просо), молока. Дуже корисний м’ясний бульйон.

Для зниження кислотності і профілактики утворення каменів у нирках показано додавання в раціон трохи журавлинного соку. Така добавка сприяє підвищенню захисних функцій організму в цілому, а також посилює антибактеріальний захист.

Повний курс лікування собаки від циститу повинен становити не менше трьох місяців. Якщо без відома ветеринара скоротити терапевтичний термін, то цистит може перейти в хронічний.

Розповідь про циститі на відео

Профілактика циститу

Попередити хворобу можна. Від власника собаки не потрібно нічого складного, просто дотримуватися певних правил:

• Потрібно стежити за питним режимом собаки. Вона повинна постійно мати доступ до чистої питної води. Воду треба давати з пляшки, фільтровану. Від зневоднення собака може страждати сечокам’яною хворобою.
• Вигулювати собаку треба, щонайменше, три рази в день. Якщо ж ви не выгуливаете її з такою частотою, то в квартирі або будинку повинен стояти лоток.
• Стежте, щоб домашній улюбленець не перебував на протязі, а також у вентилятора. Кахель для нього так само небезпечний в плані переохолодження та застуди. Те ж відноситься і до балконах, у яких бетонну підлогу без покриття.
• Рекомендується стежити за станом зубів домашнього вихованця. Запалення порожнини рота і зіпсовані зуби – джерело бактерій, які здатні проникати через кров або лімфу в сечовий міхур.
• Не можна вигулювати самок під час тічки там, де збираються бродячі собаки. При прогулянках не можна дозволяти псів вилизувати петлю самки.
• Не можна допускати, щоб пси спаровувалися з неперевіреними самками.
• Якщо у вас вихованець довгошерстої породи, то йому під хвостом треба стригти шерсть. Це робиться для того, щоб залишки фекалій не потрапляли на статеві органи, а також в пащу в процесі вилизування.
• Для контролю за загальним станом здоров’я собаки необхідно кожен рік водити її до ветеринара. В обов’язковому порядку потрібно здавати аналіз сечі. Важливо також стежити за змінами показників сечі між дослідженнями. Лікар може порекомендувати здати аналіз крові.

Пам’ятайте, що цистит найлегше запобігти і вилікувати на ранній стадії. Навпаки, чим пізніше розпочато лікування, тим вона менш результативною.