«Гаррі Поттер» був тією самою книгою, яка змусила читати навіть тих дітей, хто в принципі терпіти не міг це нудне заняття. (Ну а потім, – куди діватися? – їм довелося прочитати і всі її продовження). Британці Джоан Роулінг вдалося створити настільки справжній (але при цьому чарівний!) світ, що його фанатами скоро стали не тільки мільйони дітей, але і ціла армія дорослих. І тому «Поттеріана» була досить оперативно екранізована.
Пам’ятається, читачі з числа найбільш затятих шанувальників «хлопчика зі шрамом» серйозно побоювалися, не спотвориться чи магічна історія у своєму киноварианте? Слава богу, їх побоювання виявилися марними, і екранний Поттер «наростив» кількість шанувальників франшизи до воістину величезної кількості.
Природно, при написанні своїх знаменитих книг Роулінг дещо залишила (до пори) в секреті, а деякі сюжетні лінії спочатку повинні були бути не зовсім такими, якими ми їх знаємо.
Про це письменниця тепер охоче розповідає в різних інтерв’ю. Та й актори, що знімалися у 8 фільмах про школу юних чарівників і таємний світ магів, нерідко діляться з журналістами цікавими випадками, що сталися у процесі. Ось деякі цікаві факти про «Гаррі Поттера», які залишилися за кадром і книгою.
10. Деніел Редкліфф міг би стати Драко Малфоєм
Спробуйте зараз уявити когось іншого, крім блондина Тома Фелтона, в ролі розбещеного і зарозумілого «потомственого мага» Драко Мелфоя. Що, погано виходить? О, так! Фелтон дійсно «вписався» в цю роль ідеально.
Але насправді цього персонажа спочатку дуже хотів зіграти (не вгадаєте) – та-дам! – Деніел Редкліфф. Хлопчик так серйозно підійшов до пробам, що навіть зробив сальто.
Але, на його превеликий жаль, на роль Драко його не затвердили. І вже тоді Деніел вирушив пробуватися на роль Гаррі Поттера. І в підсумку став тим самим «хлопчика, який вижив», на чиєму місці тепер теж неможливо уявити будь-якого іншого актора.
До речі, під час проб Деніел мав невиразне уявлення про сюжет, тому що не читав жодної книги про Гаррі Поттера.
9. Шикарний вигляд замку Хогвартс – всього лише макет
Вже після виходу першого фільму глядачі, захоплені прекрасними видами школи чарівництва і чарівництва Хогвартс, намагалися з’ясувати, де ж насправді знаходиться цей чудовий замок. Інакше кажучи: куди потрібно їхати, щоб своїми очима побачити місце, де знімали найкраще кіно про юних магів?
Так ось: немає такого замку! Ні у Великобританії, ні в Ірландії, ні де-небудь ще. Тому що Хогвартс – всього лише макет, створений руками талановитих художників. Так, величезний, що займає велику кімнату, але все-таки макет.
До речі, його створили з використанням справжніх каменів, квітів та інших природних матеріалів.
8. Романтичні перипетії Герміони
Незважаючи на те, що в книгах і фільмах «Поттеріани» взагалі-то багато дівчаток, їх головною героїнею (в тому числі і романтичної), звичайно, є Герміона Грейнджер. Так, вона занадто «правильна» і старанна, для цієї великоокої юної чарівниці головною справою в житті є навчання (до речі, всі фанати в курсі, що характер Герміони Джоан Роулінг писала з себе в юності). Які вже тут хлопчики? Заняття – перш за все!
І тим не менше глядачі всі чекали, з ким же у Герміони, нарешті, зав’яжуться романтичні відносини? Головним на роль її майбутнього хлопця, природно, найчастіше заочно призначали Гаррі.
Роулінг і сама визнавала в інтерв’ю, що такий поворот був найбільш очікуваним. І яке ж було здивування шанувальників розумниці Герміони, коли вона в результаті вибрала не Гаррі Поттера, а рудого Рона Візлі!
І насправді Рон (за складом характеру) підходить їй набагато більше, – вони прекрасно врівноважують один одного. Гаррі ж занадто схожий на саму Герміону, – такий же серйозний і вдумливий.
До речі, Джоан Роулінг розповіла і про те, що Драко Мелфой, демонстративно зневажаючи Герміону і називаючи її «грязнокровкой», насправді просто намагався приховати таким чином свою таємну закоханість у неї. Адже він же все-таки Мелфой!
7. У фільмі про юного чарівника могли грати тільки британці
Коли Джоан Роулінг запропонували екранізувати її книги, вона тут же поставила найсуворіше умова: в цих фільмах будуть грати тільки британці, адже і Гаррі Поттер, і його друзі (і вороги) родом з Британії.
Таким чином, вона відсіяла заздалегідь багатьох відомих акторів, які могли б взяти участь у створенні кіноваріанту «Поттеріани».
Природно, в четвертому фільмі («Гаррі Поттер і Кубок Вогню») з цього правила було зроблено виняток, – адже там, за сюжетом, в Хогвартс приїжджають делегації з багатьох інших (закордонних) шкіл магії.
Так у фільм потрапили красуня-француженка Клеманс Поезі (Флер Делакур), серб Предраг Белац (Ігор Каркаров), болгарин Станіслав Яневський (Віктор Крам) та інші. До речі, Поезі і Яневський на той момент були вже далеко не підлітками.
6. Есе про головних героїв
Одного разу режисер третього фільму про юних чарівників («Гаррі Поттер і в’язень Азкабану») Альфонсо Куарон вирішив ще раз переконатися, що виконавці головних ролей вірно розуміють характер своїх персонажів. І він дав Деніелу Редкліффу, Еммі Уотсон і Руперту Гринту завдання – написати есе про своїх героїв.
Результат приємно порадував: Емма написала 16 сторінок (в кращих традиціях Герміони), Ден обмежився одним листочком, а Руперт взагалі не став виконувати роботу.
5. Значення імені Волан-де-Морта
У буквальному перекладі з французької Волан-де-Морт означає «втеча від смерті». Смерть – це те, чого самий злий маг боявся найбільше (тому він і намагався будь-якими шляхами безсмертя).
І, до речі, літера “т” в кінці не вимовляється (згідно з правилами французької фонетики). Хоча… Все одно її всі вимовляють.
І ще один цікавий момент: спочатку Волан-де-Морта хотіли зробити яскраво-червоні очі, – звичайно, для більшого страхітливого ефекту.
Але Рейф Файнс переконав режисерів, що і так зможе зіграти Темного Лорда настільки сильно і достовірно, що глядачі повірять і без спецефектів. І він дотримав своє слово.
4. Про чарівних паличках
Фанати «Поттеріани» знають, що чарівна паличка Вол-де-Морта виготовлена з тиса. І це не випадковий вибір, адже тисову дерево, за старовинним повір’ям, має велику силу і втілює в собі смерть і відродження (тобто все те, чого хотів домогтися Темний Лорд).
А взагалі-то всі палички, які були в руках виконавців різних ролей в «Гаррі Поттера» – унікальні. Жодна з них не повторює іншу, – однакових не було в принципі (навіть у близнюків Фреда і Джорджа Візлі).
Один тільки Деніел Редкліфф за весь час зйомок у 8 фільмах використав 70 (!) різних чарівних паличок.
3. Як намагалися змінити зовнішність акторів
Звичні всім нам персонажі кіноваріанту «Поттеріани» спочатку могли б виглядати трохи по-іншому. Коли йшла підготовка до зйомок першої частини фільму, то виконавцям головних ролей гримери намагалися трохи «підправити» зовнішність.
Так, наприклад, Деніела Редкліффа попросили надіти зелені лінзи (адже у Гаррі Поттера, по книзі, зелені очі). Але у Дена майже відразу з’явилася алергія, і від лінз довелося відмовитися.
А Еммі Уотсон наділи накладні зуби (знову ж, у «книжковій» Герміони вони були трохи стирчать, «заячими»). Але так як з-за цього Емма не могла нормально говорити (у неї з’явилася кумедна «пришепетывающая» дикція), то від зубів теж позбулися.
А ось бідоласі Меттью Льюїсу (Невіллу Долгопупсу) пощастило менше, – йому не тільки зробили великі різці, але і оттопырили вуха.
Ще один актор, якого довелося «підганяти» під початковий образ, – Гаррі Меллінг, грав Дадлі Дурсля (дурного і толстого кузена Гаррі Поттера). Справа в тому, що Меллінг раптово сильно схуд якраз перед зйомками «Дарів Смерті», і його довелося одягати в «полнящий» костюм.
2. «Актори», які зіграли сову Гаррі Поттера
Вже після виходу першого «Гаррі Поттера» у всьому західному світі стали дуже популярними білі полярні сови (в тому числі в якості домашніх вихованців).
Насправді в ролі Буклі – сови Гаррі – знімалися аж сім птахів: Gizmo, Дпк, Спраут, Каспер, Свупс, Оу-Оу і Елмо. Кожну тренували не менше 3 місяців. І, до речі, всі вони – самці.
Справа в тому, що самки полярних сов крупніше (і у них більше чорних цяток на крилах). Юному і тоді ще дуже «компактному» Дену Редкліффу, звичайно, зручніше було працювати з невеликою і легкою птахом.
У більшості сцен першої та другої частини фільму знімався Гизмо, а інших його «колег» використовували в загальних планах і для перевірки освітлення. Смерть же Буклі, за словами Джоан Роулінг, ознаменувала кінець дитинства Гаррі Поттера.
1. Цікаві випадки з Розподіляє капелюхом
Чарівна Розподіляє капелюх зазвичай вигукує назва факультету відразу ж, як тільки торкнеться голови учня-першокласника. Але, як ми пам’ятаємо, у випадку з Гаррі та Герміоною, а також з Невілом Долгопупсом вона роздумувала» трохи довше. Але це далеко не рекорд!
Роулінг іноді нагадує про те, що два рази в історії Гоґвортсу капелюх не могла вирішити, який видати «вердикт», більше 5 хвилин. Вперше це сталося з майбутнім професором Мінервою Макгонагалл (тоді капелюх вибирала між Когтевраном і Гриффиндором), а вдруге – з зрадили друзів по Гогвортсу Пітером Петтігрю (Слізерін або Грифіндор).
