Текстові редактори в Linux

Мене іноді запитують – чому я цікавлюся Linux? Відповідь, виявляється, простий. Тому, що Мак – це теж Linux. Або якщо не зовсім Linux, Unix в його комерційному варіанті. Тобто не безкоштовний і надзвичайно надійний. А так – Мак і є один з варіантів Unix. А саме – система, схожа з FreeBSD (версія Darwin, на якому побудовано ядро MAC OS X, схожість досить умовне, оскільки використовується ядро Mach), плюс комерційні навороти, які перетворюють систему в надійний оплот, вміло протистоїть вірусів та іншої нечисті.

Однак, Linux або не Linux, а іноді виникає потреба в самих простих інструментах. Наприклад, в текстових редакторах. Ну, хіба мало – написати програмний блок. Або лист. Чи нотатки на пам’ять. Статтю, нарешті. Дуже бажано, щоб у цій програмі працювала перевірка правопису. А тексти зберігалися у форматі txt. І в інших, звичайно, форматах. Але txt — за замовчуванням.

Відразу питання – чи є такі програми в Linux? Зрозуміло. І всі вони трохи один на одного схожі.

Насамперед – програма Writer з комплекту LibreOffice. Це, можна сказати, великий, прямо-таки величезний текстовий редактор… Текстовий він текстовий, та не цілком редактор. Цю програму частіше називають «текстовим процесором». У ній містяться багато елементи управління, які потрібні в той чи інший моменти часу. Потрібна, скажімо, буквиця – обтікання текстом великої літери — беремо і ставимо буквицю. Потрібні рамки для обмеження тексту – беремо і ставимо рамки. Або в тексті потрібна ілюстрація – беремо і ставимо в текст потрібну картинку (з доданого запасу або з наявних у користувача картинок).

Все це дуже добре. Та не завжди потрібно. Найчастіше – не треба, раз ми шукаємо простий (якщо не сказати – найпростіший) текстовий редактор.

Створюємо gif анімацію з відео або фото

Добре, з Writer все зрозуміло. Це потужний текстовий редактор, який нам знадобиться для складання листів, документів або навіть оповідань. А що-небудь простіше? Є – редактор AbiWord. Це дуже простий редактор, який володіє певною популярністю серед користувачів Unix’а. З іншого боку, у цього редактора є і недоліки. І головний з них – обмежена функціональність. У цьому редакторі, наприклад, немає опції автокапитализации.

Ну, немає і не треба. Інший серйозний недолік AbiWord – це сумнівна сумісність документів, підготовлених у ньому, з документами, підготовленими у текстовому редакторі Word зі складу MS Office.

Так, так, все в кінцевому рахунку грунтується на цій сумісності. Поки текстовий процесор Writer зі складу OpenOffice і LibreOffice (плюс різні офіси, багато в чому повторюють один одного) не навчився обходитися з документами так, як це робить Word, мови про його популярності не було зовсім. Зараз – є, бо з сумісністю все більш менш.

Добре, а зовсім прості редактори є? Є і чимало. Одне з «головних» — програма gedit, яка так чи інакше існує у всіх версіях linux’а і Unix’а.

У програми gedit є одна дуже проста задача, на яку він орієнтований. Нам потрібно писати текст. Саме текст і нічого іншого робити не потрібно. Цей редактор дає саме таку можливість – писати.

Але разом з тим у програми gedit є маса інших можливостей. Я й кажу – у житті часто виникають такі несуттєві потреби, що потрібен саме такий елементарно простий редактор… Але все-таки редактор? А як його можна назвати? Він пристосований для запису слів і текстів. Іноді має вбудовану перевірку правопису – дуже просту, створену на основі системних служб. Не володіє навичками автокапитализации, але якраз цього і не потрібно.

Що таке програмне забезпечення і де воно використовується

Що ще потрібно від текстового редактора? Найголовніше, щоб він був.