Стягнення заборгованості: терміни і порядок дій

Стягнення заборгованості – складна процедура, спрямована на повернення грошових коштів або майна або компенсацію за нього. Розглянемо етапи стягнення, дії, які робляться, значення ряду органів влади.

Законодавче регулювання

Процесуальні кодекси описують судовий процес: від подачі заяви про стягнення до прийняття судом рішення та видачі виконавчого документа.

ЦПК, АПК, КАС побудовані за однаковою схемою, відмінності лише в нюансах. Закон про виконавче провадження описує порядок дій стягувача, пристава і боржника. Вид провадження, в рамках якого винесли рішення, значення на даній стадії не має.

Судовий пристав не залишається без контролю, деякі рішення вимагають затвердження начальника, а деякі судді – з метою чого матеріали передаються до суду.

Також ЗС РФ і ВАС, поки він не був розформований, видали ряд роз’яснень по даній темі.

Як організовано взаємодію

Стягнення заборгованості починається з подачі заяви до суду. Потім виноситься ухвала чи судовий наказ. Після чого естафета переходить до ФССП. Слід пам’ятати, що і боржник, і стягувач мають перелік прав і обов’язків. Їх не можна випускати з уваги, намагаючись повернути гроші.

Підготовка до судового процесу

Заява про стягнення заборгованості направляється в суд. Якщо сума менше 50 тисяч рублів, справа розглядається світовим судом, якщо більше – районним.

Якщо ж учасники процесу – економічні суб’єкти, справа розглядається в арбітражному суді.

Якщо планується подача документів у арбітражного суду, то попередньо потенційного відповідачу надсилається претензія з розрахунком суми всього боргу, з урахуванням штрафів. Якщо суми не були позначені в претензії, суд не буде розглядати вимоги, заявлені в позові. Готуючи паперу для загального суду, претензією займатися немає необхідності.

Отримання наказу

Стягнення заборгованості починається з наказного провадження. Воно являє собою спрощений вигляд розгляду справ. У процесуальних кодексах подані матеріали, розібрані таким чином. Стягувач подає заяву та документи в підтвердження своїх вимог. Якщо суддя визнає їх обґрунтованими, то прийме судовий акт на користь заявника.

Особа, яка планують стягнути стягнення, має 10 днів з моменту отримання копії на пошті на те, щоб подати заперечення на судовий наказ про стягнення заборгованості.

Якщо з якихось причин час на подачу заяви пропущено, одночасно подається прохання про відновлення строку. Далі у випадку відмови судді боржник має право оскаржити наказ у касаційній інстанції регіону по процесуальним підставам (шанси на перегляд, треба сказати, мізерні).

Якщо суддя скасував наказ, у заявника виникає право на позов, до якого обов’язково додається ухвалу про скасування наказу.

Якщо стягується сума перевищує певну межу (за ЦПК 500 тисяч рублів, в АПК 400 тисяч рублів), то справа відразу ж розглядається в позовному порядку без необхідності подачі заяви на видачу судового наказу. Порядок стягнення заборгованості змінюється і в тому випадку, якщо в позові крім стягнення присутні інші вимоги, зокрема, про розірвання угоди. Якщо вони не розглядаються в наказному порядку.

Подача позову

Позов про стягнення заборгованості розглядається в суді за місцем проживання відповідача, за винятком випадків, де позивачу надається право вибору місця розгляду.

Є загальні вимоги до заяви:

  • назва суду;
  • відомості про позивача, місце проживання або знаходження, контактні дані;
  • відомості про відповідача, місце проживання або знаходження, контактні дані;
  • виклад обставин (підстава виникнення боргу, розрахунок сум);
  • вимоги до суду, зокрема, про стягнення грошових коштів (зазначається як загальна сума, так і її окремі елементи – відсотки, пеня, основна сума);
  • перелік доданих документів;
  • ціна позову;
  • квитанція про сплату державного мита;
  • дата і підпис подачі.

Число копій подається відповідно до кількості учасників процесу. Готуючись до арбітражного процесу, заявник зобов’язаний надіслати копії матеріалів відповідача, а до суду подати повідомлення і опис. АПК зобов’язує ще посилатися на нормативні документи.

Нижче розглянемо особливості стягнення в деяких ситуаціях.

Борги з ЖКГ

Стягнення заборгованості за комунальні послуги шляхом винесення наказу прямо передбачається ЦПК.

Заявнику, незалежно від того, подається заява про видачу наказу чи позов, треба довести такі факти:

  • підстава для надання послуг (договір, результати конкурсу на управління будинком, статус монопольного постачальника послуги або ресурсу в даній місцевості);
  • докази надання послуги;
  • розрахунок боргу.

Стягнення заборгованості за комунальні послуги ускладнюється, якщо клієнт доведе, що їх не надавали, або вони були неналежної якості. Підтвердженням того є відповіді на скарги споживача уповноважені інстанції і претензії, які направлялися на адресу виконавця послуги.

Якщо звернути увагу суду на недостатність доказової бази, він прийме рішення на користь споживача. Істотним порушенням вважається розбіжність з текстом типового договору умов, запропонованих виконавцем послуги.

Кредитні борги

Стягнення заборгованості по кредиту організовується за загальною схемою. Особливості полягають у позові. По-перше, подається копія договору або документів, що підтверджують факт його укладення. Нерідко це анкета, в якій дається згода на умови, викладені в окремо опублікованому порядку кредитування фізичних осіб. По-друге, кредитор зобов’язаний подати в суд детальний розрахунок боргу.

Відповідач може посилатися на порушення, допущені в процедурою кредитування. Особливо уважними повинні бути кредитори у відносинах з громадянами. Вони захищені цілим переліком законів, зокрема, закону про споживчому кредитуванні.

Відсутність істотних умов або надмірний перекіс умов на користь банку дають право заявити про повну або часткову недійсності раніше підписаної угоди або послатися на те, що воно не укладено. З цією метою подається зустрічна позовна заява.

Дивіться також:  "Хачик" - що це значить? Кого так називають і чому?

Борги перед бюджетом

На сьогодні передбачається єдиний порядок стягнення податкової заборгованості. Згідно з ПК, одна стаття присвячена виплаті боргу юридичними особами і підприємцями, а друга – звичайними громадянами, не займаються підприємництвом.

В чому полягає різниця? На адресу бізнесмена направляється вимога про виплату боргу, а потім виноситься постанова начальником управління служби, яка направляється в ФССП, минаючи суд.

Закон дає право звернутися з рішенням про стягнення протягом 2 років після закінчення терміну виконання вимоги про виплату боргу.

Якщо пропущено строк виконання постанови про стягнення, то матеріали передаються до суду (у формі заяви про видачу судового наказу).

У випадку із звичайними громадянами порядок інший. Направляється вимога про сплату податку, а потім подається заява про видачу судового наказу. Боржник вправі подати судді заперечення, після чого ФНС звернеться до суду з повноцінним позовом.

Процедури стягнення податкових, страхових та митних платежів регулюються податковим кодексом і КАС. Так, наприклад, ПК наказує порядок накладення стягнення на майно.

У випадку з громадянами мінімальна сума боргу для звернення до суду – 3 тис. руб., в той же час ПК посилається на виключення з правила.

Видача виконавчого документа

Порядок стягнення заборгованості за рішенням суду зобов’язує спочатку звернутися із заявою про видачу виконавчого листа.

АПК дозволяє заздалегідь просити суддю направити приставам виконавчий лист без того, щоб писати заяву на його видачу, а потім подавати нову заяву вже приставам.

Виконавчі листи видаються за умови вступу в силу судового акта.

Завдання судових приставів

Якщо хтось виявляється боржником за рішенням суду, неважливо, в якій формі воно винесено (наказ чи ухвалу), то йому слід звернутися в службу судових приставів і дізнатися заборгованість. Крім того, сайт організації дозволяє одержати інформацію без безпосереднього відвідування її офісів.

Заявник також може звернутися за інформацією про хід виробництва, деяка інформація також зберігається на сайті.

Проте це тільки одна функція служби. Ще вона приймає заходи щодо стягнення боргу шляхом розшуку майна, його арешту і продажу. Блокуються рахунки боржника. В ході виконавчого провадження дозволено проникати в житло з метою огляду на предмет наявності майна, на яке можна звернути стягнення.

Алгоритм взаємодії з приставами

Виробництво починається з постанови, винесеного на основі виконавчого листа та заяви стягувача.

Потім приймаються заходи з викликом боржника. З моменту отримання постанови пристава у нього є 7 днів на добровільне виконання рішення суду.

В залежності від розміру боргу та доходів боржника пристав може обмежитися стягненням коштів з рахунку і арештом майна, зокрема, до погашення боргу накладається заборона на операції з майном (автомобілями, нерухомістю). Обмеження на водіння транспорту, права виїзду за кордон застосовуються тільки у визначених законом випадках.

Якщо з якихось причин постійних доходів немає, то майно передається на торги, а виручені суми передаються стягувачу.

Деякі боржники, які не мають офіційного доходу, домовляються про регулярні виплати з приставом, що дозволяє уникнути численних проблем.

Виплативши борг, слід звернутися в службу судових приставів і дізнатися заборгованість. Може пройти тиждень або більше, перш ніж система зафіксує факт оплати, і пристави знімуть всі обмеження. Прискорити процес вийде, якщо особисто подати документи.

Зазначимо право сторін виконавчого провадження оскаржити дії судового пристава. Пропонується два основних варіанти – звернення до безпосереднього керівника чиновника або в суд.

Реально обійтися без судових виконавців?

Ніхто не любить взаємодіяти з органами влади. Бюрократія і низька ефективність діяльності чиновників регулярно нагадують про себе. Закон дозволяє стягувачу звернутися в банк безпосередньо, минаючи ФССП. Отримавши виконавчий лист, треба відправитися в банк і написати заяву про стягнення коштів з рахунку.

Банк зобов’язаний здійснити списання, отримавши виконавчий лист і заява від зацікавлених осіб.

Якщо ж списання з рахунку неможливо і стягнення забезпечить тільки примусовий продаж майна, без допомоги виконавців не обійтися.

Строки звернення до суду і до приставам

Терміни стягнення заборгованості регулюються нормами ЦК та податкового законодавства, дивлячись, про що йде мова.

За загальним правилом застосовується період позовної давності 3 роки. При періодичних платежах, як, наприклад, з комунальними послугами, банківськими кредитами, по кожному платежу протягом строку розраховується індивідуально.

Зазначимо, що пропуск строку давності має значення, якщо про це заявить в процесі відповідач. Якщо ж він упустить цей момент, суд винесе рішення про стягнення.

Заяву про застосування строку давності на стадії перегляду не має значення, якщо відповідач не говорив про це раніше і тому немає доказів, зокрема, письмових заяв.

Складніше з боргами перед державою. З одного боку, встановлено 3-річний термін давності, з іншого, він відновлюється на прохання податкового органу. Хоча в подібних випадках відновлення строку для організації майже неможливо. Так, наприклад, підприємства ЖКГ можуть стягнути борги тільки за 3 роки, що передують поданню позову.

Закон обмежує і строки пред’явлення виконавчих листів та судових наказів приставам або банкам. Загальний термін – 3 роки, якщо арбітражний суд поновив строк звернення за стягненням, то дається 3 місяці на звернення до приставам.

У випадку з періодичними платежами пред’явлення дозволено протягом усього періоду існування такого обов’язку і протягом 3 років після її припинення (наприклад, аліменти).