Стежки в літературі, що таке епітет, метафора, гіпербола, уособлення, інверсія, гіпербола, антитеза, іронія, литота, гротеск, перифраз, синекдоха, приклади засобів виразності мови

Краще знати і любити стежки: у літературі це нерви художнього тексту, що зв’язують воєдино його смисли на самих різних рівнях.

Так і в побуті спілкуватися без них було б дуже важко і нудно.

Стежки – визначення

Назва походить від грецького слова «tropos», яке перекладається як «поворот/оборот мови». У науковій літературі позначає вживання слова в переносному значенні для відтворення якогось предмета/явища.

Слово обертається до читача несподіваною стороною і дає автору можливість яскравіше або більш дохідливо висловити свою думку.

Відбувається це із-за меж рухливості між двома планами семантики:

  1. Переносного значення, яке виходить вперед і доповнюється, майже затуляючи звичне загальновживане. В цьому конкретному тексті саме воно повністю адекватно об’єкта мовлення.
  2. Прямого значення, яке при тропировании виявляється в контексті чужорідним. Воно майже повністю йде в тінь, хоча використовується його зовнішня оболонка – написання та звучання.
Дивіться також:  Образ Коробочки в поемі «Мертві душі», опис та характеристика героя коротко, зовнішність Настасії Петрівни Коробочки, улюблені заняття, ставлення до оточуючих,

Слова рідної мови блікують і переливаються, смисли по-новому взаємодіють, межі між предметами зміщуються – стежки роблять мову більш пластичним для якомога точнішого вираження людської думки.