Сталінські репресії, визначення, причини, офіційні дані кількості жертв репресованих, список реабілітованих жертв політичних репресій

Сталінські репресії займають одне з центральних місць у вивченні історії радянського періоду.

Коротко характеризуючи даний період можна сказати, що це було жорстоке час, що супроводжуються масовими репресіями і розкуркуленням.

Що таке репресії — визначення

Репресія — каральна міра, що застосовується органами державної влади по відношенню до людей, які намагаються «розхитати» сформований режим. Більшою мірою – це метод політичного насильства.

За час проведення Сталінських репресій знищувалися навіть ті, хто не мав відношення до політики чи політичного устрою. Покарані були всі ті, хто був неугодний правителю.

Списки репресованих у 30-ті роки

Період 1937-1938 років — пік репресією. Істориками він був названий «Великим терором». Незалежно від походження, сфери діяльності, в період 1930-х років величезна кількість людей заарештовували, висилали, розстрілювали, а їх майно вилучалося в користь держави.

Всі вказівки по окремо взятому «злочину», віддавалися особисто В. В. Сталіним. Саме він вирішував, куди їде людина і що він може взяти з собою.

До 1991 року в Росії інформації про кількість репресованих і розстріляних, в повному обсязі не було. Але ось почався період перебудови, а це час, коли все таємне ставало явним. Після того як списки були розсекречені, після проведення істориками великої роботи в архівах та підрахунку даних, була надана громадськості правдива інформації — цифри були просто жахливими.

Чи знаєте Ви, що: за офіційними даними статистики було репресовано понад 3 млн. осіб.

Завдяки допомозі добровольців були підготовлені списки постраждалих в 37 році. Тільки після цього родичі дізналися, де знаходився їхній рідний чоловік і що з ним сталося. Але більшою мірою нічого втішного вони не знаходили, так як практично кожна життя репресованого закінчувалася розстрілом.

Якщо у вас є необхідність уточнити інформацію про репресованому родича, то можна скористатися сайтом http://lists.memo.ru/index2.htm. На ньому прізвища можна знайти всю необхідну інформацію. Майже всі репресовані були реабілітовані посмертно, це завжди було великою втіхою для їх дітей, онуків і правнуків.

Кількість жертв Сталінських репресій за офіційними даними

1 лютого 1954 року на ім’я Н. С. Хрущова була підготовлена Доповідна записка, в якій прописані точні дані про загиблих і постраждалих. Число просто шокує – 3 777 380 осіб.

Кількість репресованих і розстріляних вражає своїм масштабом. Так є офіційно підтверджені дані, які були озвучені під час «хрущовської відлиги». Стаття 58 була політичною, і тільки з нею до смерті було засуджено близько 700 тисяч осіб.

А скільки людей померло в таборах Гулагу, куди засилали не тільки політичних в’язнів, але і всіх, хто був не угодний уряду Сталіна.

Тільки в 1937-1938 роках в ГУЛАГ було відправлено понад 1 200 000 чоловік (за даними академіка Сахарова). І всього лише близько 50 тисяч змогли в період «відлиги» повернутися додому.

Жертви політичних репресій — хто вони

Жертвами політичних репресій у часи Сталіна міг стати будь-хто.

Найбільш часто репресіям піддавалися такі категорії громадян:

  • Селяни. Особливо карали тих, хто був учасником «зеленого руху». Кулаки, які не бажали вступати у колгоспи та бажаючі домогтися всього у власному господарстві самостійно, відправляли в посилання, при цьому все нажите господарство у них вилучалися в повному обсязі. І тепер заможні селяни ставали бідняками.
  • Військові – окремий прошарок суспільства. Ще з часів Громадянської війни Сталін ставився до них не зовсім добре. Боячись військового перевороту, вождь країни репресував талановитих военноначальников, тим самим убезпечивши себе і свій режим. Але, незважаючи на те, що він убезпечив себе, Сталін досить швидко знизила обороноздатність країни, позбавивши її талановитих військовослужбовців.
  • Всі вироки перетворювали в життя співробітники НКВС. Але і їх репресії не обійшли стороною. Серед працівників наркомату, які слідували всім приписам, були розстріляні. Такі народні комісари як Єжов, Ягода стали одними з постраждалих від вказівок Сталіна.
  • Репресіям піддалися навіть ті, хто мав якесь відношення до релігії. Бога в той час не було і віра в нього «шатала» встановлений режим.

Крім перелічених категорій громадян, страждали мешканці, які проживають на території союзних республік. Було репресовано цілі народи. Так, чеченців, просто саджали у вантажні вагони і відправляли у заслання. При цьому ніхто не замислювався про збереження сім’ї. Батько міг бути висаджений в одному місці, мати в іншому, а діти в третьому. Ніхто не знав про свою сім’ю і місце її знаходження.

Причини репресій 30-х років

До моменту приходу до влади Сталіна, в країні склалася важка економічна ситуація.

Причинами початку репресій прийнято вважати:

  1. Економія коштів на рівні масштабу країни, потрібно змусити працювати населення безкоштовно. Роботи було багато, а оплачувати її було нічим.
  2. Після того, як був убитий Ленін, місце вождя було вільним. Народу потрібен був вождь, за яким населення буде слідувати беззаперечно.
  3. Необхідно було створити тоталітарне суспільство, в якому слово вождя повинно бути законом. При цьому заходи, використовувані вождем, були жорстокі, але вони не дозволили організувати нову революцію.

Як відбувалися репресії в СРСР

Сталінські репресії – жахливий час, коли кожен був готовий давати свідчення на сусіда, нехай навіть вигадані, аби з його родиною нічого не сталося.

Весь жах процесу зображений у творі Олександра Солженіцина «Архіпелаг ГУЛАГ»: «Різкий нічний дзвінок, стукіт у двері і в квартиру входять кілька оперативників. А за ними стоїть переляканий сусід, якому довелося стати зрозумілим. Він всю ніч сидить, а лише до ранку ставить свій підпис під страшними і неправдивими показаннями».

Процедура страшна, зрадницька, але тим самим понятий, можливо, врятує свою сім’ю, але немає, наступним, кому нової вночі прийдуть, ставав саме він.

Найчастіше, всі свідчення, які були дані політичними засудженими, були сфальсифіковані. Люди жорстоко били, тим самим була отримана інформація, яка була необхідна. При цьому тортури були санкціоновані особисто Сталіним.

Найбільш відомі справи, про яких є величезна кількість інформації:

  • Пулковське справу. Влітку 1936 року на території країни повинно було бути сонячне затемнення. Обсерваторія запропонувала скористатися іноземним обладнанням, для того щоб відобразити природне явище. В результаті всі члени Пулковської обсерваторії були звинувачені у зв’язках з іноземцями. Дотепер дані про потерпілих і репресованих засекречені.
  • Справа промпартії – звинувачення отримала радянська буржуазія. Їх звинувачували у зриві процесів індустріалізації.
  • Справа лікарів. Звинувачення отримали лікарі, які нібито вбили радянських діячів.

Дії з боку влади були жорсткими. Ніхто не розбирався у винності. Якщо людина потрапляв в список, значить, він був винним і доказів цього не вимагалося.

Підсумки сталінських репресій

Сталінізм і його репресії – це, напевно, одна з найстрашніших сторінок в історії нашої держави. Тривали репресії практично 20 років, і за цей час постраждало величезну кількість невинних. Навіть після ВВВ заходи репресивного характеру не припинилися.

Сталінські репресії не пішли на благо суспільству, а лише допомогли влади встановити тоталітарний режим, від якого довгий час не могла позбутися наша країна. Та й жителі боялися висловлювати свою думку. Не було таких, кому щось не подобалося. Подобалося все — навіть працювати на благо країни практично безкоштовно.

Тоталітарний режим дозволив вибудувати такі об’єкти як: БАМ, будівництво якого здійснювалося силами ГУЛАГУ.

Страшний час, але з історії викреслити його не можна, так як саме в ці роки країна вистояла у ВВВ і змогла відновити зруйновані міста.