Перша за роки Другої світової війни конференція «великої трійки» – лідерів трьох країн: Йосипа Сталіна (СРСР), Франкліна Рузвельта (США) і Вінстона Черчілля (велика Британія), відбулася у Тегерані 28 листопада – 1 грудня 1943 року.

Метою цієї зустрічі була розробка остаточної стратегії боротьби проти Німеччини та її союзників. Основним питанням було відкриття другого фронту в Західній Європі.

За підсумками зустрічі Сталіну вдалося забезпечити інтереси СРСР після закінчення війни. Черчілль був в люті.

За словами англійського історика Д. Дилкса, під час Тегеранської конференції Черчілль кілька разів говорив, що він тоді вперше зрозумів, «яка мала країна Британія».

У своїх спогадах Черчілль писав:

«З одного боку від мене, схрестивши лапи, сидів величезний російський ведмідь, з іншого – величезний американський бізон. А між ними сидів бідний маленький англійський осел…».

Якщо цитату не дочитати до кінця, то може здатися, що гордий британець принижується і визнає свою поразку. Але не такий був Черчілль!

Закінчується цей фрагмент спогадів так:

«…і тільки він один з усіх трьох знав вірний шлях додому».

Який характерний для Черчілля заключний акорд, чи не правда!

Однак у міру того, як війна йшла до кінця, йому все більше доводилося рахуватися з думкою інших учасників коаліції і все менше вдавалося нав’язувати власні погляди.