З найдавніших часів на Русі існував порядок, за яким всі виниклі проблеми вирішувалися колективно, хоча скликання першого Земського собору стався лише в 1549 році. Чим займався цей орган, що таке сталося в країні, що послужило причиною його появи, хто входив до його складу? Відповіді на ці запитання знайдуться в статті.
Роль Земського собору
Земський собор – вищий представницький державна установа Царської Русі з середини
шістнадцятого століття і до кінця сімнадцятого століття.
До нього входили:
- боярська Дума – постійна рада при князеві, що вирішував найважливіші державні питання і присутній у Земському соборі в повному складі;
- освячений собор, представниками якого були вищі церковні ієрархи;
- виборні люди від служилих осіб, відомих на Русі в період з чотирнадцятого століття по вісімнадцяте сторіччя, які зобов’язані нести військову або адміністративну службу на благо держави;
- московське дворянство;
- стрільці – виборні служиві особи;
- гармаші – російські артилеристи в період з шістнадцятого по сімнадцяте століття;
- козаки.
В цю організацію входили абсолютно всі верстви населення, не рахуючи кріпосних селян. Перший Земський собор 1549 року був скликаний з метою познайомити всіх учасників цієї установи з реформами нового органу Івана Васильовича Грозного. Цим органом була Обрана рада.
До реформ ставилися наступні нововведення:
- формування стрілецького війська – особистої охорони Івана Грозного;
- створення нового Судебника;
- централізація влади, посилення і зміцнення системи наказів, примусу.
Ця рада існував під час станово-представницької монархії – форми правління, при якій у вирішенні політичних, адміністративних, економічних, соціальних, міжнародних проблем і питань в державі беруть участь члени всіх станів.
Один із самих жорстоких правителів Русі, який бажав створити в своїй державі абсолютну монархію, 27 лютого 1549 року проявляє ознаки демократичної ініціативи та організовує скликання першого Земського собору – органу, що включає в себе людей самих різних соціальних і економічних положень.
Однак насправді це великий крок на шляху до централізації влади. Наступні 130 років ця рада мала вирішальне слово у вирішенні найважливіших внутрішньо – і зовнішньополітичних проблем, економічних питань, обрання нових правителів держави і визначенні престолонаслідування.
До зародився в часи Івана Васильовича органу управління країна знала інше подібне установа – віче. Це своєрідна спроба привнести в систему управління державою демократію, адже до цього органу входили також представники різних станів. Спочатку тут обговорювалися невеликі судові і адміністративні проблеми, а потім – питання на рівні міжнародних відносин.
Важливо! Земський собор докорінно відрізнявся від віче. Його діяльність була набагато більш обов’язкова до виконання, регульована, з самого початку вирішувалися найважливіші державні питання. Собори стали першим в країні демонструванням парламентаризму – системи управління країною, де є розмежування функцій законодавчої та виконавчої влади при значимому положенні парламенту.