Система Станіславського – це те, на що посилаються багато успішні люди. Однак що це таке, і в чому суть цього феномена знають не всі. Якщо вам подобається саморозвиток, значить, ви повинні, принаймні, теоретично знати систему Станіславського.

Костянтин Сергійович Станіславський

Система Станіславського – це теорія сценічного мистецтва, методу акторської техніки. Була розроблена російським режисером, актором, педагогом і театральним діячем Костянтином Сергійовичем Станіславським в період з 1900 по 1910 рік.

У системі вперше вирішується проблема свідомого осягнення творчого процесу створення ролі, визначаються шляхи перевтілення актора в образ.

Природно, Станіславський використовував у своїй роботі важливі моменти евристики взагалі, і латерального мислення зокрема. Це при тому, що тоді цих напрямків в науці не існувало як самостійних дисциплін.

Метою системи Станіславського є досягнення повної психологічної достовірності акторської гри.

В основі системи лежить поділ акторської гри на три технології: ремесло, уявлення та переживання.

1. Ремесло за Станіславським засноване на використанні готових штампів, з яким глядач може однозначно зрозуміти, які емоції має на увазі актор.
2. Мистецтво подання засноване на тому, що в процесі тривалих репетицій актор відчуває справжні переживання, які автоматично створюють форму прояву цих переживань, але на самій виставі актор ці почуття не відчуває, а лише відтворює форму, готовий зовнішній малюнок ролі.
3. Мистецтво переживання — актор в процесі гри відчуває справжні переживання, і це народжує життя образу на сцені.

Система повною мірою описана в книзі К. С. Станіславського «Робота актора над собою», яка вийшла в світ в 1938 році.

Станіславський помер у 1938 році, проте його наукові досягнення і творче осмислення психології людини актуальні й донині. У даній статті ми розглянемо 7 основних принципів, з яких складається система Станіславського.

1. Сторінка: 1 2 3 4 5 6