Від смерті ніхто не може втекти. Вона однаково прихильною і бідним, і багатим, і до віруючих, і атеїстів. Вона дивно справедлива: приходить до всіх без винятку. І рано чи пізно наш життєвий шлях підходить до кінця. У цій статті ми розповімо про слово, яке пов’язане зі смертю. В центрі нашої уваги виявиться іменник “склеп”.
Етимологічну довідку
Слово “склеп” не є споконвічно російським. Воно вперше з’явилося в польській мові.
Виглядало воно таким чином — sklep. У даного слова в польській мові спочатку були такі значення: лавка, підвал, склепіння.
Далі іменник “склеп” перейшло в українську мову (склеп), а потім проникло в російську мову. Воно вживається в чоловічому роді, має форму множини — склепи. Змінюється за відмінками: склепу, склепом, склепу.
Визначаємо лексичне значення
Тепер нам треба з’ясувати, що таке склеп. Звернемося за допомогою до словника Єфремової. Там вказані два значення слова “склеп”.
- Внутрішнє приміщення гробниці, яке розташоване часто нижче рівня землі.
- Надземне будова з таким приміщенням.
- Приміщення, яке своїм виглядом нагадує гробницю.
Тобто склепом прийнято іменувати споруду, в якій стоїть труна з тілом померлої людини. Зазвичай склепи розташовуються на кладовищі, у місцях масового поховання. Але можуть стояти і окремо. Так часто буває з сімейними склепами, в яких поховані члени однієї сім’ї. Бувають і фамільні склепи. Там поховані члени одного роду.