Що таке морфологія як розділ російської мови? У російській мові виділяють кілька основних розділів: фонетика, морфемика й словотвір, лексикологія і фразеологія, морфологія, синтаксис.
Безумовно, майже всі розділи підпорядковані вивченню слова, але в різних аспектах. Кожен розділ мови розглядає мову зі свого кута зору, тобто підпорядкований опису одного аспекту мовних явищ. Тим не менш вивчення мови відбувається не ізольовано кожним розділом, а у взаємозв’язку з іншими.
Що таке морфологія?
Морфологія у буквальному перекладі з грецького означає “вчення про форму”. Що таке морфологія в російській мові? Морфологія розподіляє слова за частинами мови, відносить до певного лексико-граматичною розряду. Розглядає властиві частинам мови морфологічні категорії та форми.
Основні поняття морфології
Частина мови – граматичний клас слів, згрупований на підставі загальних ознак. Наприклад, іменник, вигук і ін.
Словоформа – вживання слова в певному контексті. Наприклад, прикметник утворює такі словоформи: красивий, красивіше, більш красивий, найкрасивіший, наикрасивейший.
Граматичне значення – узагальнено-абстрактне значення, властиве цілому граматичною класу слів (конкретної частини мови). Наприклад, іменник має граматичне значення предметності.
Морфологічна категорія являє собою співвідношення форм слів з однаковими морфологічними значеннями. Наприклад, імені прилагательному притаманне такі морфологічні категорії, як рід, число і відмінок.
Морфологічні ознаки – це ряд граматичних категорій, які притаманні словами даної частини мови і вказують на їх значення в реченні. Морфологічні ознаки бувають постійними і непостійними.
Частини мови
Відповіддю на питання, що таке морфологія та що вона вивчає, буде наступне: морфологія вивчає частини мови. У морфології частини мови виділяють з урахуванням їх граматичного значення, морфологічних ознак та синтаксичної функції в реченні.
Система частин мови в російській морфології наступна:
1. Повнозначні (самостійні) частини мови:
- Іменник (кіт, телевізор, дама, кенгуру).
- Прикметник (дерев’яний, сонячний, красивий).
- Ім’я числівник (два, п’ятеро).
- Займенник (я, мої, ніщо).
- Дієслово та його форми (причастя і деепричастие) – ходжу, будити, хто читає.
- Прислівник (швидко, темно, сонячно).
- Категорія стану (потрібно, слід, сонячно).
2. Службові частини мови:
- Прийменник (в, на, за, завдяки, протягом).
- Союз (і, або, або).
- Частка (не, ні).
3. Особливі частини мови
- Вигук (ах!, батюшки!).
- Звуконаслідування (му, ква).
- Модальні слова (мабуть, на жаль, безумовно).
Примітка: деякі частини мови в морфології російської мови досі викликають суперечки. Так, на причастя і деепричастие є дві точки зору: одні вчені розглядають їх як самостійні частини мови, інші – як особливі форми дієслова.
Не можна говорити про систему частин мови як усталеної, так як слова однієї частини мови можуть перейти в іншу. Наприклад, порівняємо два речення: “Він вірно розв’язав задачу” і “Вірно, сьогодні буде дощ”. У першому реченні слово “вірно” – прислівник (вирішив (як?) вірно), у другому реченні слово “вірно” є модальним словом, яке виражає значення впевненості.
Зв’язок морфології з іншими розділами російської мови
Морфологія зв’язана як з основними, так і прикладними (орфографією, пунктуацією) розділами науки про мову.
Найбільш тісні зв’язки морфології з синтаксисом. Правильне визначення синтаксичної позиції слова в реченні пов’язане з визначенням приналежності слова до певної частини мови. Це, в свою чергу, сприяє правильної розстановки розділових знаків.
Знання морфологічних особливостей частин мови орієнтоване на грамотний правопис. Орфографічні правила здебільшого спираються на морфологію слова.