Що таке грошова маса?

Гроші є невід’ємною частиною сучасного світу, економічних відносин, життя держави і суспільства в цілому. Без них не уявляється можливим здійснення торгових угод, проведення фінансової політики держав та ведення цього господарства в цілому. На Землі циркулює величезна, величезна кількість грошей. З рук в руки щомиті переходять готівку: банкноти, монети. Ще більші суми зберігаються на рахунках у банках, представляючи тим самим безготівкові гроші. Сукупність перших і других в економічній науці носить поняття грошової маси (грошової пропозиції).

Термін та його визначення

Що ж являє собою подібна маса? Її визначень і пояснень в економіці можна знайти безліч, але краще зупинитися на основних і загальноприйнятих. Враховуючи те, що всі вони говорять про одне й те саме, тільки різними словами.

Те, що зустрічається найбільш часто, свідчить, що вона є сукупністю всіх грошей, як готівкових, так і безготівкових, якими володіє і активно використовує у зверненні держава. Інше визначення свідчить, що грошова маса являє собою всі запаси грошей, якими володіє держава. Більш того, під ним може розумітися все, що визначається в якості грошей. Виділяється також національна її різновид, яка визначається, як сума всіх грошей, що знаходяться в маєтку всіх усередині даної країни: від особистих заощаджень громадян та їхніх гаманців до капіталу компаній і фірм, бюджету уряду.

Згідно третього визначенням, грошова пропозиція – це величина, якийсь обсяг грошей в різних формах, випущений відповідальними за виконання фінансових питань органами держави. Неконтрольоване зростання грошової маси в результаті веде до стрибка рівня інфляції, тобто знецінення грошей. Недопущенням цього займаються уряди країн, встановлюючи контроль над грошима в обігу, зменшуючи або збільшуючи їх кількість.

Грошове звернення. Готівкові та безготівкові кошти

Говорячи про грошовому реченні, необхідно розкрити детальніше явище готівкових і безготівкових грошей, а також їх обігу.

Готівкові гроші являють собою матеріальну і відчутну річ у вигляді банкноти або іншого цінного паперу, монети, злитки дорогоцінного металу. Безготівкові ж абстрактні і мають вигляд або записи по рахунках, або інформації, що зберігається в пам’яті комп’ютера. Випуском грошей в рамках держави займаються такі спеціалізовані установи, як: емісійний банк, федеральне казначейство і різними комерційними банками. Варто також відзначити той факт, що обсяг готівки в розвинених країнах в рази менше, ніж безготівкові. Їх співвідношення приблизно дорівнює 1 до 9.

Гроші в світі постійно знаходяться в русі, переходять з рук у руки і з рахунків на рахунки. Подібне безперервний рух в економіці було названо грошовим обігом. Законодавчо закріплене пристрій і організація грошової маси в обігу в певній країні носить назву грошової системи. Вона існує у двох видах: перша спирається на звернення злитків та монет із золота або срібла, а друга – на звернення паперових грошей, при якому дорогоцінні метали вилучаються з обігу.

Поняття ліквідності

Говорячи про грошовому реченні, не можна упускати з уваги поняття ліквідності, оскільки на основі даного критерію формується існування грошових агрегатів – явища для теми вкрай важливого. Вони становлять структуру грошової пропозиції. Що ж стосується ліквідності, вона являє собою один з термінів в економіці, що позначає простоту і швидкість можливого переходу різних активів у готівку. Відповідно, саме готівкові кошти володіють найбільшою ліквідністю. Менш ліквідними вважаються електронні гроші, чеки та інші безготівкові гроші.

Поняття грошових агрегатів

Вся грошова маса з недавнього часу в Росії з 1992 року) структурно поділяється на три агрегати, кожен з яких складається з декількох видів грошей. Їх класифікація починається з М0 і закінчується на М3. Грошові агрегати являють собою групи сукупних видів грошей, від готівки до безготівкових, що показують структуру грошової пропозиції. Вони поділяються в залежності від ступеня ліквідності і за структурою нагадують собою «матрьошку» – склади агрегатів приєднуються один до одного, збільшуючись в обсязі. З додаванням нових елементів загальна ліквідність груп, в які включені види грошей, зменшується. Тобто, чим далі від М0, тим нижче ліквідність представників наступних груп. Грошові агрегати важливі тим, що у відповідності з ними вибудовується грошова маса країни з ринковою економікою.

Агрегати М0 і М1

Як вже було сказано, при переході від групи до групи, ліквідність знижується. Тому найбільшою ліквідністю володіє саме грошовий агрегат М0. Він являє собою готівку у вигляді паперових купюр і розмінних монет, а також чеків. Останні, однак, втрачають свою популярність і виходять з масового вживання в силу широкого поширення зручних кредитних карт.

Далі йде грошовий агрегат М1. Якщо представляти будова «матрьошки», то він йде після центральній, найменшою її частини. У свій склад він включає все те, що є в М0 плюс грошові кошти, розміщені на банківських рахунках. Перебуваючи зазвичай на вкладах «до запитання», ці фінансові активи також іноді визначаються в економічному середовищі, як «гроші для угод», оскільки ними зручно здійснювати розрахунки. Ліквідність у разі агрегату М1 падає, оскільки банківські вклади все ж мають меншу ліквідність, ніж готівка.

Агрегати М2 і М3

Переходимо до ще більш великим складовим «матрьошки» грошової маси в економіці. Агрегат М2 включає в себе весь склад М1, але до нього також додаються строкові та ощадні вклади. Зазвичай, ці вклади не відрізняються великим кількістю грошей, і їх вік не перевищує чотирьох років. Вони можуть бути в будь-який час перетворені в готівкові гроші клієнтом банку. У російській економіці він служить найважливішим грошовим агрегатом, що показує стан грошової пропозиції в країні.

До грошового агрегату М3 додаються державні цінні папери. Незважаючи на те що вони не є повноцінними грошима, вони все одно служать частиною грошової маси і грошей, входячи в їх список. Дані цінні папери не беруть участь у грошовому обігу, але при бажанні можуть бути продані і обміняні на готівкові гроші. Американські економісти також виділяють грошовий агрегат М4, який є найбільш широким з усіх. Він являє собою агрегат М1, до якого також додані банківські вклади, що належать приватним особам, основні цінні папери, а також всі кредити, які були видані банками.

Структура грошової маси

Вона, насамперед, характеризується поділом на дві частини: активну і пасивну. До першої належать ті готівкові та безготівкові гроші, які дійсно беруть участь у господарському обороті. Друга являє собою рахунки і вклади, гроші з яких можуть бути виведені для здійснення розрахунків. Останнім часом в структуру грошового пропозиції включають нову і стрімко розвивається категорію квазігрошей. Вони не можуть бути класифіковані як прямого платіжного засобу, оскільки квазігроші, по суті, є грошовими коштами, що знаходяться на термінових і ощадних вкладах, або акціями різних фондів. Їх досить просто перевести в готівкову форму, тому в економіці вони також носять назву ліквідних активів. Їх частка в обсязі грошової маси з 1990-х років тільки збільшувалася.

Варто відзначити, що структура грошової пропозиції завжди схильна до змін, особливо в кількісному плані. Частка готівкових грошей поступово скорочується: в Росії з 1998 року їх кількість у відсотках знизилася з 41 до 20 до 2017 року. Однак, для розвинених країн це все одно вважається великою цифрою – у країнах Євросоюзу їх частка становить лише 10 %. В цілому зміни даної структури супроводжує зменшення або збільшення грошової маси і швидкістю її обігу. На зміну цієї швидкості впливає розвиток ключових галузей економіки країни, збільшення кількості кредитних операцій та взаєморозрахунків, а також рівень накопичень населення.

Регулювання даної структури

У цьому питанні виявляється важливість розібраних вище грошових агрегатів. Одна з найважливіших завдань полягає в регулюванні величини грошової пропозиції на рівні держави з метою недопущення інфляції. Вона має місце, коли грошей в країні стає занадто багато, що веде до їх поступового знецінення. Саморегулювання проявляється в контролі за обсягом агрегату М1, а також за агрегатом М2, частина коштів якого відрізняються високою ліквідністю. Кошти М1 перерозподіляються на інші агрегати, що дозволяє контролювати кількість готівкових грошей в обігу. В якості прикладу можна навести дії Центрального банку в разі, якщо маса М1 вийшла за допустимий рівень. Тоді ЦБ продає населенню і великим фірмам державні цінні папери, тим самим обмінюючи їх на гроші агрегатів М1 та М2.

Один з ключових питань у рамках регулювання грошової маси та її обороту звучить так: «Достатню кількість грошей бере участь в обороті?». На нього можна відповісти завдяки використанню спеціального коефіцієнта монетизації, який дорівнює відношенню грошового агрегату М2 до ВВП країни. Він також дає уявлення про те, яка забезпеченість ВВП грошима. За статистикою, чим більш розвинена країна, тим ближче цей коефіцієнт розташовується до одиниці. У Росії він не перевищує 0,1.

Приклад США

Відповідати на головне питання статті: який звучить, як «Що таке грошова маса?», зручно, наводячи конкретні приклади із світової економіки. Одним з них послужить приклад грошового пропозиції Сполучених Штатів. Протягом тривалого періоду американської історії на чолі кута стояв біметалізм – вільно могла карбувати монету як із золота, так і срібла. Ситуацію в кінці XIX століття змінили банки і представники промислової буржуазії. Законом 1900 року був затверджений монометалізм. Золотий долар змінив на посту срібний, хоч останній і не вийшов з обігу.

Іншою характерною особливістю американської грошової системи до 1960-х років була відсутність централізованої системи, яка займалася випуском банкнот. Емісію грошових коштів виробляли банківські установи окремих штатів. Пізніше право емісії було закріплене за національними банками, яких, однак, по країні налічувалося кілька тисяч. Проблема була вирішена в 1913 році з утворенням ФРС – Федеральної резервної системи. Банки в 12 новостворених округах тепер мали право друкувати банкноти.

В 1934 році, після важкого світової економічної кризи, всі золоті запаси країни було передано казначейству. На даний момент контролем грошового обороту займається ФРС. В її завдання також входить регулювання обсягу грошової маси, недопущення зростання інфляції і зміцнення престижу американської валюти. З 1981 року грошова пропозиція в США жорстко обмежувалося і зростали процентні ставки, що в результаті допомогло уповільнити темпи зростання інфляції.

Приклад країн Євросоюзу

Говорячи про грошової системи країн Євросоюзу, важливо відзначити одну важливу дату – 1957 рік. Тоді на території Європи з’явилося економічне об’єднання – ЄЕС, до якого увійшли шість країн. У 1993 році на його основі був сформований ЄС. Тоді і починається валютна інтеграція країн-учасниць (12 на той момент), створюється наднаціональна система регулювання валюти. Інтеграція була обумовлена створенням спільної валюти для всіх увійшли в союз держав. Їй став євро, який увійшов в масовий обіг в 2002 році, хоча для безготівкових розрахунків він був доступний ще в 1999 році.

Валютної інтеграції супроводжував довгий процес підготовки. В 1990 році в країнах Західної Європи були усунені всі валютні обмеження і перешкоди, які заважали руху капіталу. В якості основних завдань було висунуто зниження економічного розриву між країнами, зниження бюджетного дефіциту. У 1993 році на території ЄС з’явився свій валютний інститут, який займався підготовкою до запровадження спільної валюти і створенням системи співробітництва центральних банків. Пізніше, в 1999 році був створений ЄЦБ, на плечі якого лягла проведення грошово-кредитної політики в рамках Єврозони.

Загальний висновок

Що являє собою грошова маса? У широкому масштабі це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формі. Вони беруть участь у грошовому обігу, яке на рівні держави організовано в рамках грошової системи. Структура грошової пропозиції в більшості країн представлена через явище грошових агрегатів, які являють собою сукупність різних видів грошей, від готівки до ощадних та строкових вкладів.

Агрегати, як і їх складові, що відрізняються різною ліквідністю: вона зменшується при русі від М0 до М3. Що ж стосується структури грошової маси, то вона складається з двох основних частин (активної і пасивної), до яких останнім часом додають нову категорію квазігрошей. Ця структура завжди змінюється, скорочується і збільшується частка готівкових і безготівкових грошей. Регулюванням їх обсягів, контролем грошових агрегатів, питаннями інфляції займається Центральний банк.