Що означає вираз «у семи няньок дитя без ока»?

У семи няньок дитя без ока

У семи няньок дитя без ока — у всього на світі повинен бути один господар. Коли господарів (няньок) багато (двоє чи, сім або «загальнонародна власність») і немає конкретно відповідального, а краще — власника, який зацікавлений особисто, господарство («дитя») розвалюється

Англійський аналог приказки “у семи няньок дитя без ока” too many cooks spoil the broth – занадто багато кухарів псують бульйон

Синоніми прислів’я «у семи няньок дитя без ока»

  • Хазяйське око зорок — не треба сорок
  • У семи пастухів не стадо
  • Хазяйське око все дорожче
  • Два ведмеді в одному барлозі не уживуться
  • Де господар ходить (пройшов), там і хліб народиться
  • Без нагляду одні тільки мурахи плодяться
  • В нашому полку немає толку: хто раніше встав та взяв палицю
  • Двом головам на одних плечах тісно
  • Роби свою справу за сімох, а слухайся одного!
  • Сімдесят прикажчиків, один рядовий, та й той не свій
  • Двох шпаг в одних піхвах не живе

Використання приказки в літературі

    • «Це було починання в дусі прислів’я «у семи няньок дитя без ока» (Б. Л. Пастернак «Доктор Живаго»)
Дивіться також:  Що таке ідентифікатор користувача в системі?

    • «Вже одне тільки запаморочливе кількість цих посвідчень та наказів до різного роду владі здатне було вселити підозру і сумнів у їх доцільності, ― адже у семи няньок дитя без ока» (Р. А. Соломон (Исецкий) «Серед червоних вождів»)

    • «Якщо б російські літератори надумали видавати на паях журнал, ― додав він, ― то виправдали б прислів’я: у семи няньок завжди дитя без ока» (А. Я. Панаєва «Спогади»)

    • «Коли вже у семи няньок дитя без ока, так питаю я вас, добродійко: як-то нашому многоголовому дітищу-ліцею у семи вчених мужів?» (В. П. Авенаріус «Юнацькі роки Пушкіна»)

    «Командувати армією повинен хтось один; у семи няньок дитя без ока; втручання самого Государя складає відповідальність з головнокомандувача, і якщо я не можу перешкодити цьому втручанню, то, принаймні, сам бажав би не бути співучасником його» (Д. А. Мілютін «Щоденник»)