Що таке тавтологія: конкретні приклади з російської мови та літератури

Поняття тавтології знайоме ще з часів шкільної лави. Тоді вчителі без зайвих пояснень стверджували, що її слід уникати будь-яку ціну, так як це негарно і неправильно звучить. Саме тому багато хто, відповідаючи на питання про те, що таке тавтологія, наводять приклад зразок масло масляне.

Насправді термін не завжди вказує на грубі вади мовлення, може використовуватися в якості літературного прийому і оживити мова.

Визначення

Термін з’явився ще у Стародавній Греції. В часи античності греки іменували так ситуацію, коли йшлося те ж саме.

Що таке тавтологія в сучасності – це вже інше питання.

Під цим терміном мають на увазі повторення спільнокореневих слів в певному реченні, частини тексту.

Зустрічається цей вираз не тільки в літературі та лінгвістиці, але й у філософії.

У філософській логіці, приміром, термін позначає вираз, який буде залишатися істинною у будь-якій ситуації.

Повторення спільнокореневих, подібних за морфемам і навіть значення слів — ось що зазвичай виходить тавтологія. Частіше її використання є невиправданим — розмова виходить негарним і складним для сприйняття.

Краще видалити зустрічаються однокореневі слова і подібні за лексичним значенням — так стане простіше сприймати текст, і пропозиція буде коротше.

Візьміть на замітку! Використання повторів не завжди буває зайвим — воно може служити для вираження більшої експресивності. А це означає, що застосування їх в літературі виправдано.

Приклади тавтології

Що таке тавтологія, продемонструють приклади. З лінгвістичної точки зору виправдані вирази, наприклад:

  • прийшли холодні холоду;
  • в пеклі ганьби і сорому.

Хоч у них і зустрічаються повторення спільнокореневих слів і схожих за значенням, це не спотворює словесність, а навпаки, робить її більш яскравою і дає зрозуміти, що малося на увазі.

У той же час лінгвістично недоречне вживання горезвісних масло масляне. Приклади:

  • трапився випадок;
  • заплатити зарплату.

Дієслова не вимагають додаткових слів у зв’язці, так як вони досить добре самостійно характеризують ситуацію.

Тавтологія у Вікіпедії визначається у двох категоріях: у риторики і логіки.

В риториці, як пише Вікіпедія, термін позначає повторення одних і тих самих близьких за звучанням і змістом слів.

Може використовуватися як літературний прийом для більшого переконання слухача. У логіці цим терміном позначається висловлювання, яке буде інваріантні, тобто правдиво, щодо своїх значень компонентів.

Тавтологія в російській мові визначається за допомогою риторичних і логічних фігур мовлення. Схоже значення має плеонизм — наявність надмірності в мовленні.

Визначення не є тотожними, так як плеонизм характеризує поява надмірності в рамках одного висловлювання, тоді як вона може стосуватися більшого проміжку.

У російській мові не завжди вдається уникнути лексичних повторів, особливо якщо мова йде про літературний твір.

У такому разі авторам вже не доводиться замислюватися над тим, тавтологія це, а шукати можливі виходи з ситуації: підбирати синоніми, скористатися перефразировкой.

Словесна надмірність являє собою помилку в розмовної мови.

Вона не несе в собі інформації і засмічує розмова, ускладнює спілкування.

Проте в публіцистиці визначення тавтології виправдано, так як може служити для вираження експресивності, створення образу, підсилення звучання.

Візьміть на замітку! В народній творчості, особливо слов’янському, прийом використовувався дуже часто, надавав особливу експресивну забарвлення пісень, частушкам, віршів.

Використання в мові

Загальна кількість гласних – п’ять, ударний – друга о. Часто багато, відповідаючи на питання, тавтологія як пишеться, відповідають, що друга приголосна — ф, мабуть, за інерцією думаючи, що це так з-за латинського походження слова, яке рясніє цією буквою.

Тавтологія в художній літературі, особливо слов’янських народів, поширена широко. Пояснюється це тим, що є багато прикметників, дієприкметників і дієприслівників.

Бажаючи надати мови велику виразність для опису дієслів та іменників, їх використовують, і в результаті цього отримують повторення.

Якщо в прозі прийом використовують для створення експресивності, образу, залучення уваги читача до певної фрази, то в жанрі віршів прийом дозволяє створити ефект підйому.

Розглянувши основні визначення цього прийому, можна прийти до висновку, що використання риторики, логіки, літератури виправдано в деяких випадках.

У той же час у звичайній розмовній мові його слід уникати.

Що таке тавтологія, визначається через культуру мовлення і ділове спілкування. Згідно термінології МТІ, повторення слів, схожих за змістом і звучанням, повинно використовуватися вкрай рідко і в тих випадках, коли це повністю виправдано ситуацією.

В іншому разі використання надлишкових слів навантажує розмова, робить його нікчемним і неправильним.

Приклади використання часто зустрічаються літературі, як у прозі, так і поезії.

Свідома літературна тавтологія – виправданий прийом.

З його допомогою можна домогтися експресивності виразу, створити необхідний образ.

Цікаво у зв’язку з цим, що свідома використовується для того, щоб показати «безграмотність» певного персонажа.

Так як використання спільнокореневих і схожих за значенням слів в розмовній мові неприпустимо, ті, хто не знайомий з цими правилами, тобто люди неосвічені, не надають цьому значення.

Візьміть на замітку! Найчастіше літератори, намагаючись показати, що персонаж є неосвіченим, додають в його розмову цей елемент.

Корисне відео

Підіб’ємо підсумки

Використання спільнокореневих і схожих за значенням слів у межах одного речення, фрази в розмовної мови неприпустимо. Тим не менш, в літературі, риторики, логіки застосування тавтології часом не тільки виправдано, але й необхідно.