Обов’язковою частиною шкільної програми з російської мови є морфологічний розбір дієприкметників та інших частин мови. Учні починають знайомитися з ним ще в початковій школі, і аж до старших класів подібні завдання часто зустрічаються.
Визначення
Морфологічний розбір — це визначення того, до якої частини мови відноситься розглянута лексична одиниця, і опис її основних ознак.
Даний вид завдань представляє певну складність для школярів з ряду причин:
- Відсутність чітких уявлень про частини мови або повне/часткове незнання того, чому одна частина мови відрізняється від іншої.
- Необхідність запам’ятовувати великий обсяг пов’язаних з кожною частиною мови морфологічних ознак.
- Необхідність крім морфології визначати також синтаксичну роль слова в реченні, так як це вимагає знань про членів пропозиції, які діти часто плутають з частинами мови.
Таким чином, це універсальний інструмент тренування відразу кількох досить великих розділів теорії російської мови, тому від нього не відмовляються, навіть незважаючи на занадто наукоподібний характер і досконалу незатребуваність в подальшому житті.
Що таке морфологія
Переваги цього завдання легко побачити на будь-якому прикладі.
Для характеристики дієслова за морфологічними ознаками знадобиться:
- визначити дієвідміну;
- назвати вид;
- вказати поворотний дієслово або неповоротний;
- стан;
- визначити число (в будь-якому часу);
- при необхідності назвати час, особу та рід;
- охарактеризувати синтаксичну роль у реченні.
Іншими словами, треба знати все про слово, його види, спряжениях, наклонениях.
Морфологічний розбір — це унікальне синтетичне завдання, що тренує всі теми одночасно. Він легко дозволяє визначити прогалини в знаннях учня і вказує, яка тема була в свій час недоучена або була забута.
Система навчання російській мові у нас в країні будується на поступовому ускладненні матеріалу та розширення вже сформованих уявлень про частини мови.
Так, у початковій школі діти дізнаються, що таке іменник, дієслово і прикметник, на які питання відповідає кожна з цих частин мови і яка їх роль у реченні. Протягом декількох років ці теми міцно закріплюються і відточуються. Паралельно діти дізнаються про спряжениях і склонениях, вчаться правильно визначати їх. І тільки після цього починають вчити, як зробити морфологічний розбір.
Елементи можуть бути введені вже в 4 класі. Що таке морфологічний розбір слова 5 клас починає вивчати і виконувати повноцінним чином. У 6 класі хлопці знайомляться з розбором прикметників, дієслів, числівників, займенників. Причастя і дієприслівники, а також прислівники і службові частини мови вивчаються у 7 класі.
Важливо! Морфологічний розбір прислівників та інших частин мови не представляє складнощів тільки для тих учнів, які добре засвоїли весь матеріал, що стосується тієї чи іншої частини мови.
Очевидно, що якщо школяр не зрозумів, що таке способу, і чим вони відрізняються один від одного, то провести якісний і безпомилковий розбір дієслова він не зможе. У цьому випадку рекомендується звернутися знову до тих глав підручника, де висвітлювалися дані теми.
Нижче наведемо таблицю самостійних частин мови російської мови.
| На яке питання відповідає | Початкова форма | Постійні ознаки | Непостійні ознаки | Синтаксична роль |
| Ім’я іменник | ||||
| Хто? Що?
(і всі можливі відмінкові форми) |
Називний відмінок од. числа | Власне або загальне;
живу чи неживу; рід (крім іменників, що мають тільки форму мн. числа); схилення. |
Відмінок, число | У реченні є підметом чи доповненням. Іноді може бути присудком. |
| Прикметник | ||||
| Який? Який?
(і варіації в родах і числах) |
Називний відмінок од. ч. чоловік. роду | Розряд (якісний, відносний, присвійний). | Відмінок; число; рід (в од. ч.);
у якісних крім того: ступінь порівняння; форма (коротка або повна). |
У реченні є означенням. Може виступати в ролі присудка. |
| Дієслово | ||||
| Що робити? Що зробити? (варіації в часі і по родах і числах) | Інфінітив
(відповідає на питання Що робити? або Що зробити?) |
Вигляд; відмінювання; зворотність; перехідність. | Стан; од. або мн.год.; час, особу та рід (зазначаються у разі наявності) | У реченні є присудком. Рідко може виступати в якості підлягає. |
| Ім’я числівник | ||||
| Скільки? Який по порядку? | Називний відмінок | Просте чи складене; кількісне або порядкове; для кількісних вказати ціле, дробове або збірне. | Відмінок; число і рід (якщо є) | Часто відноситься до іменника і є з нею одним членом речення. Може виступати в ролі підмета, присудка, означення. |
| Займенник | ||||
| Хто? Що? Який? Де? Скільки? Куди? | Називний відмінок од. числа. | Розряд; особа (особистих) | Відмінок; число і рід (якщо є) | Може виступати в ролі підмета, присудка, означення, обставини, додатки. |
| Причастя | ||||
| Який? Який?
(і варіації по родах і числах) |
Називний відмінок од. числа чоловік. роду (вказати, від якого дієслова утворений) | Дійсне або страдательное; час; вид; зворотність. | Число; рід
(в од. ч.); для пасивних дієприкметників вказати форму (повна чи коротка); для повних вказати відмінок. |
У реченні є визначенням або присудком.
Може виступати в ролі підмета або доповнення. |
| Деепричастие | ||||
| Що роблячи? Що зробивши? | Немає (вказати дієслово, від якого утворено) | Вид (доконаний або недосконалий), зворотність, незмінюваність. | У реченні є обставиною | |
| Прислівник | ||||
| Де? Куди? Коли? Звідки? Чому? Навіщо? Як? | Немає | Розряд за значенням (прислівник місця, часу або способу дії); незмінюваність; ступінь порівняння (якщо є). | У реченні є обставиною | |
Нижче зазначимо, на що слід звернути увагу в кожному випадку. Морфологічний розбір іменника вимагає досконального знання відмін і відмінків. У цьому діти найчастіше допускають помилки.
Зверніть увагу! У російській мові є разносклоняемые іменники (полум’я, прапор), про що так і слід писати, вказуючи відмінювання.
Деякі труднощі можуть виникнути з визначенням числа деяких іменників. Пам’ятаємо, що збірні іменники в російській мові (ганчір’я, дітвора) завжди мають тільки форму однини і не можуть змінюватися за числами або поєднуватися з кількісними числівниками (можна сказати — два ганчір’я, студенчествы). Корисно також пам’ятати про загальну роді іменників (тихоня, простак…) і не звертати уваги на закінчення –я, поспішно вказуючи жіночий рід.
Зразок розбору іменника
Зразок розбору іменника
Розглянемо приклад: «По двору чинно ходила дрібна собачка».
- По двору (по чому?) — іменник.
- Поч. ф. — «двір». Пост. ознаки: нариц., неодуш., м. р., 2 скл. Непост. ознаки: Дат. п., од. ч.
- По двору.
Морфологічний розбір прикметника немислимий без знання розрядів. Над цим слід працювати до тих пір, поки дитина не зможе зльоту називати, яке перед ним прикметник.
Особливої уваги заслуговують віддієслівні прикметники, які відрізняються від дієприкметників відсутністю приставок і написанням лише однією Н у суфіксі (в’язаний, кип’ячена). Часто (але не завжди) вони відносяться до відносним прикметником.
