Будь-якому користувачеві інтернету доводилося не раз чути слово «мем». Причому воно часто звучить і в засобах масової інформації. Однак якщо запитати хоча б у 10 осіб про те, що таке мем – чи і половина відповість.
Пропонуємо любителям розумних слів коротку історію походження та значення цього чудового слова.
Придумав цей термін оксфордський професор біології Річард Докінз у 1976 році. Його ідея полягала в тому, що вся культурна інформація складається з базових одиниць – мемів, подібно до того, як матерія складається з атомів.
Цікавий факт, що на базі цієї ідеї виникла навіть окрема дисципліна – меметика, побудована за аналогією з генетикою. Хоча її науковий статус на сьогоднішній день має спірне положення.
Мем (від д.-грецьк. «мимесис» — «наслідування») – це реплікатор, тобто об’єкт, який для розмноження копіює сам себе. Вірусне поширення — це, мабуть, головна його властивість.
Сам професор Докінз, у виправдання назви нового терміна призводить французьке слово «même», яке перекладається, як «те ж».
Не варто вважати, що мем – це виключно текстова інформація, як наприклад відоме висловлювання журналіста Дмитра Кисельова: «Збіг? Не думаю».
Насправді в якості цих культурних одиниць можуть виступати будь-які зображення, фрази, комікси, фільми і навіть просто популярні ідеї.
Чим більш вдалий, звучний і у всіх сенсах яскравий мем – тим більше ймовірності, що він «піде в народ» і почне швидкими темпами поширюватися.
Важливо підкреслити, що для мемів характерно саме вірусне поширення через ЗМІ, соціальні мережі, анекдоти, кіно і т. п.
Не вдаючись в науковий контекст описаного терміна, не торкаючись його суперечливих сторін, з упевненістю можна стверджувати, що меми давно вже стали частиною масової культури.
Наведемо деякі приклади:
Саша Фокін
Собака-подозревака