Шенграбенское бій у романі «Війна і світ»

Восени 1805 року під австрійською селом Шенграбен відбулася битва між загоном Багратіона і діючою армією Наполеона.

Лев Толстой, описуючи Шенграбенское бій у романі «Війна і мир», показує різноманітність військових характерів у складних умовах бою. Хтось гине невідомим героєм, а кому-то совість дозволяє використовувати війну в особистих цілях.

Ранок перед боєм Шенграбенским

Коли Андрій Болконський в’їхав на батарею капітана Тушина, він оцінив раскинувшеюся перед ним картину, як військовий офіцер. Навколо села Шенграбен снували французькі загони. Російська правий фланг розташовувався на схилі пагорба. Досить високе становище давало якусь перевагу перед ворогом, там стояла піхота і драгуни.

Дивіться також:  Як Дубровський став Дефоржем? Відповідь

Батарея Тушина захищала пологий схил по центру передбачуваної лінії вогню. Лівий фланг росіян теж займала піхота, не укріплена гарматами. Князь Андрій бачив, що витягнувся армія маршала Мюрата, являє собою більш довгу лінію. Досвід війни дозволяв Болконскому припустити, що супротивнику буде легко оточити війська Багратіона.

Князь Андрій озирнувся назад, щоб проаналізувати варіанти відступу. Перед ним розкинувся яр з крутим спуском. Кінноті буде складно відступати, а про артилерію годі було й думати. Йому хотілося обміркувати ймовірний план битви, але раптом зовсім поряд розірвався перший снаряд.