Шари атмосфери по порядку від поверхні землі та їх характеристика

Структура газової оболонки планети досить складна і різноманітна. Розглянемо її більш детально, поступово дійшовши на самих верхніх рівнів.

Тропосфера

Якщо не вважати прикордонний шар, тропосфера являє собою самий нижній шар атмосфери. Простягається вона на висоту приблизно 8-10 км над поверхнею землі в полярних регіонах, на 10-12 км в помірному кліматі, а в тропічних частинах – на 16-18 кілометрів.

Цікавий факт: це відстань може змінюватися в залежності від пори року – взимку воно дещо менше, ніж влітку.

Повітря тропосфери містить в собі основну цілющу силу для всього живого на землі. Тут міститься близько 80% від усього наявного атмосферного повітря, понад 90% водяної пари, саме тут утворюються хмари, циклони та інші атмосферні явища.

Цікаво відзначити поступове зниження температури при піднятті від поверхні планети. Вчені підрахували, що на кожні 100 м висоти температура спадає приблизно на 0,6-0,7 градусів.

Стратосфера

Наступний найважливіший шар – стратосфера. Висота стратосфери складає приблизно 45-50 кілометрів. Починається вона з 11 км і тут вже переважають негативні температури, досягаючи цілих -57°С.

Чим важливий цей шар для людини, тварин і рослин? Саме тут, на висоті 20-25 кілометрів, знаходиться озоновий шар – він затримує ультрафіолетові промені, які виходять від сонця, і зменшує їх руйнівний вплив на флору і фауну до прийнятного значення.

Дуже цікаво відзначити, що стратосфера поглинає багато типів випромінювання, які йдуть на землю від сонця, інших зір і космічного простору. Отримана енергія цих частинок йде на іонізацію перебувають тут молекул і атомів, з’являються різні хімічні сполуки.

Все це призводить до такого відомого і яскравого явища, як північне сяйво.

Мезосфера

Мезосфера починається приблизно з 50 і простягається до 90 кілометрів. Градієнт, або перепад температури зі зміною висоти, тут вже не настільки великий, як у нижніх шарах. У верхніх межах даної оболонки температура дорівнює близько -80°С. Складу цієї області включає в себе приблизно 80% азоту, а також 20% кисню.

Важливо відзначити, що мезосфера – свого роду мертва зона для будь-яких літальних пристроїв. Літаки не можуть тут літати, так як повітря надмірно розріджене, супутники ж на такій низькій висоті не літають, так як для них наявна щільність повітря дуже велика.

Ще одна цікава характеристика мезосфери – саме тут згорають налітаючі на планету метеоритами. Вивчення таких віддалених від землі шарів відбувається за допомогою спеціальних ракет, але ефективність процесу невелика, тому вивченість регіону залишає бажати кращого.

Термосфера

Відразу після розглянутого шару йде термосфера, висота в км якої простягається на цілих 800 км. В деякому роді це вже майже відкритий космос. Тут спостерігається агресивний вплив космічного випромінювання, радіації, сонячного випромінювання.

Все це породжує таке чудове і красиве явище, як полярне сяйво.

Найнижчий шар термосфери нагрівається до температури приблизно До 200 і більше. Відбувається це завдяки елементарним процесів між атомами і молекулами, їх рекомбінацією і випромінювання.

Верхні шари ж нагріваються завдяки протікає тут магнітним бурям, електричних струмів, які при цьому генеруються. Температура шару нерівномірна і може дуже істотно коливатися.

У термосфере відбувається політ більшості штучних супутників, балістичних тіл, пілотованих станцій і т. д. Також тут проводяться випробування запусків різного роду зброї, ракет.

Екзосфера

Екзосфера, або як вона ще називається сфера розсіювання — це самий верхній рівень нашої атмосфери, її межа, за якою слід міжпланетний космічний простір. Починається екзосфера з висоти приблизно 800-1000 кілометрів.

Щільні шари залишилися позаду і тут повітря гранично розріджене, будь-які потрапили з боку частки просто зникають в космос в силу дуже слабкої дії сили гравітації.

Закінчується ця оболонка на висоті приблизно 3000-3500 км, і тут вже майже немає ніяких частинок. Ця зона називається ближнекосмическим вакуумом. Тут переважають не окремі частинки у своєму звичайному стані, а плазма, найчастіше повністю іонізована.