Сучасний російську мову складається з декількох сотень тисяч слів, що представляють собою активний і пасивний запас української мови. Активний запас російської мови регулярно використається людьми в усній і письмовій мові. Крім того, використовувані в усному мовленні і на письмі слова витіснили лексику, складову сьогодні пасивний запас. До останнього і належить досліджувана в даній статті архаїзм “длань”.
Етимологія архаїзму “длань”. Значення
Вчені з’ясували, що старослов’янське слово “длань” походить від праслов’янського терміна doln’, від якого в числі іншого відбулися російське слово “долоня”, українське – “долоня”, болгарське – “длан”, сербохорватсвкое – “длан”, словенське – (dlȃn), чеський і польський dlaň і dlõn.
Деякі вчені відносять литовський термін délna, східно-литовський – délnas і латвійська – delna до класу споріднених слів, а їх вважають прабатьком старослов’янське слово “рука”.
Більшість тлумачних словників дають схожі дефініції до досліджуваного нами слова. Так, Ожегов дає наступне тлумачення: долоня – це рука, долоня.
Орфографічний словник Лопатіної дає нам схоже, але більш розгорнуте визначення архаїзму: кисть руки або долоню, лапа; п’ясток з пальцями. Лопатіна виділяє прикметники “дланный” і “дланистый”, що відносяться до долоні, іншими словами, – “широколадонный”, “лапистый”.
Словник Кузнєцова пояснює досліджуваний термін, запозичений з церковнослов’янської архаїзм, нині вживається замість слова “долонь”.
Відома фраза «длань Господня», що позначає руку Бога, який захищає нас. Вперше дана фраза з’явилася у філософських міркуваннях фаталістів. Пізніше її стали розглядати як фразеологізм з позначенням того, за що треба хапатися, коли здається, що виходу із складної ситуації немає.
Приклади вживання архаїзму “длань”
У сучасній літературі архаїзм “длань” зустрічається дуже рідко, хоча слово користувалося популярністю у класиків минулих століть.
Так, вживання цього церковнослов’янської архаїзму зустрічається у віршах А. С. Пушкіна «Кавказький бранець» і «Перед гробницею святий».
А. С. Пушкін відносить слово «длань» до піднесеної лексики, натякаючи, що рука – це божественне диво.
