Розробка додатків на Android – як створити, розробити, написати мобільний додаток для Андроїд з нуля самостійно

Інсталяція Android SDK

Для розробки мобільних додатків також знадобиться «Android SDK» – універсальний засіб розробки. За допомогою цього інструментарію можна розробляти і тестувати програми Android, в яких необхідно використовувати камеру, GPS, Wi-Fi, 4G, 3G, EDGE, Bluetooth і інше обладнання.

Для початку буде потрібно установка «SDK Manager»:

  1. Вибрати «Install new SDK», натиснути «Next».

  2. Далі буде проведена перевірка доступності сховища Google.

  3. В процесі установки виникне запит на прийняття ліцензії – ознайомившись, натиснути «Accept License» і «Install».

  4. Прогрес установки.

  5. Після закінчення установки відкрити «SDK Manager».

  6. Вибрати необхідні пакети «build-tools» (компоненти для створення коду програми).

Як влаштовано додаток

Програма Android складається з маніфесту програми, набору ресурсів і коду. Для кожної програми існує файл Manifest.xml, в якому визначається конфігурація і описуються використовувані елементи. Всі значення встановлюються через атрибути. Файл маніфесту визначає:

  • ім’я пакету Java;
  • рівень API;
  • компоненти програми (Activity, Service, Broadcast Receiver, Content Provider);
  • підключення бібліотек;
  • доступи, дозволи.

Опис маніфесту

Файл задається у форматі XML, і складається з основних (обов’язкових) елементів або тегів:

  • ;
  • ;
  • .

Тег «manifest» — кореневий елемент, з якого починається файл опису. Атрибути:

  • xmls:android – простір імен;
  • package ім’я пакета програм (повинно бути унікальним);
  • android:versionCode – внутрішній код версії;
  • android:versionName – користувальницький код версії.

Тег «application» — c безліччю дочірніх елементів (activity, service, receiver, provider) визначає структуру і роботу програми. Описуються всі компоненти програми.

Тег «uses-sdk» — вказує сумісність програми з версією Android. Це робиться шляхом порівняння рівнів API додатка і обладнання. Атрибути:

  • android:minSdkVersion – мінімальний рівень API;
  • android:minSdkVersion – максимальний рівень API;
  • targetSDKVersion – цільова платформа для якої розроблялося додаток.

Крім основних тегів існує ряд не менш важливих елементів:

  1. Тег «permission» — секція містить дозволу і обмеження доступу до функціоналу і компонентів програми (власних і зовнішніх).
  2. Тег «uses-permission» — системні дозволу для нормальної роботи, задаються на етапі установки програми. Наприклад – доступ в інтернет (internet), місцезнаходження GPS (access_fine_location), вхідні смс (receive_sms), доступ до адресної книги на читання або запис (read_contacts, write_contacts).
  3. Тег «uses-configuration» — включає вимоги програмної та апаратної конфігурації мобільного пристрою. Для кожної конфігурації задається нова секція.
  4. Тег «uses-feature» — вимоги функціональності, необхідні для роботи. Наприклад вимога підтримки Bluetooth буде описуватися в структурі таким чином:
  5. Тег <support-screens> — вимоги дозволу екрану.
Дивіться також:  Як нарізати відео на фрагменти - найпопулярніші програми для нарізки

Кращі програми-відеореєстратори для Android

Набір ресурсів

Ресурси програми — це компонування елементів інтерфейсу, зображення, лінії, кольору. Доброю практикою вважається відділення ресурсів від коду програми, в подальшому це дозволить використовувати і оновлювати різні конфігурації ресурсів. Як правило ресурси розрізняють за типами – за замовчуванням і альтернативні. Розміщення ресурсів необхідно робити в папці res/ в піддиректоріях (не прямо в кореневій, інакше буде помилка компіляції). В основному ресурси зберігаються у вигляді XML файлів.

Приклади ресурсів в піддиректоріях:

  • зolor/ — кольору;
  • drawable/ — графічні елементи;
  • menu/ — меню програми;
  • layout/ — компонування елементів інтерфейсу.

В проекті це виглядає наступним чином (Project Explorer).

Що розмістити ресурси альтернативної конфігурації, треба:

  1. Створити в папці /res каталог з ім’ям: ім’я_ресурсу-спецификатор_конфигурации, де:
    • ім’я_ресурсу – ім’я каталогу, ресурсу за замовчуванням;
    • спецификатор_конфигурации – ім’я конфігурації для якої використовуються ресурси.
  2. Зберегти ресурси в новому каталозі ім’я файлів має бути, як у відповідного файлу за замовчуванням.

Доступ до ресурсів здійснюється через код, або через XML.

Макет

У додатках Android інтерфейс побудований на об’єктах View і ViewGroup. У підкласі Layout (макет або розмітка), основу складає клас ViewGroup. Макет також задається у форматі XML, в директорії /res/layout.

Типи макетів:

  • FrameLayout – порожній простір, який заповнюється дочірніми елементами;
  • LinearLayout – задає вертикальне або горизонтальне вирівнювання;
  • TableLayout – розміщення у рядки та стовпці;
  • RelativeLayout – позиціонування щодо батьківського подання.

Макети можна групувати, як елементи управління.

Сторінка: 1 2 3 4 5