Розпад СРСР – Перебудова і розвал Радянського Союзу

Розпад СРСР, в результаті якого утворилося 15 незалежних республік, – це одна з головних подій 20 століття.

Адже за короткий проміжок часу одна з двох наддержав раптово припинила своє існування. Це докорінно змінило політичну і економічну картину світу.

У даній статті ми торкнемося головні причини розпаду СРСР, а також розглянемо його наслідки.

До слова сказати, якщо вам подобається історія взагалі, тоді рекомендуємо до прочитання коротку історію СРСР від створення і до розвалу. Дуже коротко і інформативно.

Дата розпаду СРСР

Офіційна дата розпаду СРСР – 26 грудня 1991 року. Саме тоді велика імперія завершила свою історію.

Коротка передісторія

Освіта Радянського Союзу, як держави, відбулося в 1922 р. під час правління Володимира Леніна. Потім, при Йосипі Сталіні, СРСР перетворився в наддержаву.

При цьому за час існування СРСР його межі кілька разів змінювалися. Це було пов’язано з тим, що республіки, що входять до його складу, мали право виходу з Союзу.

Проте радянська влада постійно робила акцент на тому, що СРСР являє собою дружну сім’ю, що складається з різних народів.

На чолі СРСР стояла Комуністична партія, яка керувала всіма органами влади.

Остаточне рішення про те, хто повинен очолити ту чи іншу республіку, завжди залишалося за центральним керівництвом у Москві.

Причини розпаду СРСР

Щоб дати відповідь на це питання, слід розглянути безліч факторів, які призвели до розпаду СРСР.

При цьому треба зауважити, що одними людьми розвал Радянського Союзу був сприйнятий з радістю і задоволенням. Це пояснювалося тим, що багато хотіли отримати незалежність і жити за своїми законами.

Для інших же розпад став справжнім шоком і трагедією. Наприклад, комуністам і людям, відданим ідеям КПРС, було особливо важко повірити в те, що трапилося.

Давайте ж розглянемо головні причини, по яких стався розпад СРСР:

  • Автократія влади і суспільства в державі, а також боротьба з інакомислячими;
  • Конфлікти на національному грунті;
  • Єдино правильна ідеологія партії, жорстка цензура, відсутність політичної опозиції;
  • Економічний дефіцит стосовно системи виробництва;
  • Міжнародний обвал цін на нафту;
  • Безліч невдач, які стосуються реформування радянського ладу;
  • Глобальна централізація органів держапарату;
  • Критика з приводу введення радянських військ до Афганістану (1989).

Само собою зрозуміло, що це далеко не всі причини, які призвели до розпаду СРСР, однак їх можна вважати ключовими.

Перебудова СРСР

У 1985 р. новим генсеком СРСР став Михайло Горбачов. Він взяв курс на перебудову, щоб змінити ідеологічну і політичну систему.

Під його керівництвом почали проводитися реформи, спрямовані на досягнення всебічної демократизації та відмови від соціалістичного ладу.

За правління Горбачова було розсекречено багато документів КДБ, завдяки чому громадськості стали відомі багато злочини попередньої влади. Це була так звана політика гласності.

Гласність призвела до того, що радянські громадяни почали активно критикувати комуністичний лад та його вождів.

В результаті з’явилися нові політичні течії, які виступали з різними програмами подальшого розвитку держави.

Михайло Горбачов неодноразово вступав у конфлікт з Борисом Єльциним, який наполягав на вихід УРСР з СРСР.

Розвал СРСР

Криза і подальший розвал СРСР проявлялися по-різному. Крім економічного і політичного глухого кута, держава зіткнулася з різким падінням народжуваності, про що свідчила статистика за 1989 р.

Полиці магазинів в буквальному сенсі спорожніли, і народ часто не міг придбати продукти першої необхідності.

На зміну комуністичному керівництву в таких країнах як Польща, Чехословаччина і Румунія, прийшли нові демократичні лідери.

Все це ще більше підривало авторитет КПРС.

В одній республіці за інший починаються масові демонстрації і протести. У Москві і Ленінграді люди виходять на вулиці з вимогою повалення влади.

Все це грало на руку тим, хто називав себе демократами. Їх лідером був Борис Єльцин, який з кожним днем набував все більшу популярність і повагу народу.

Парад суверенітетів

У лютому 1990 р. члени ЦК КПРС публічно заявили про ослаблення монополії на владу. Протягом місяця пройшли перші вибори, в результаті яких найбільшу підтримку отримали націоналісти і ліберали.

У період 1990-1991 рр., по всьому СРСР відбувся так званий «парад суверенітетів». У кінцевому рахунку, всі союзні республіки прийняли Декларації про суверенітет, внаслідок чого СРСР припинив своє існування.

Останній президент СРСР

Однією з головних причин розпаду СРСР стали реформи, проведені Михайлом Горбачовим, щодо радянського суспільства і ладу.

Сам він був вихідцем із простої сім’ї. Закінчивши навчання на юридичному факультеті МДУ, він очолив Комсомольську організацію, а пізніше став членом КПРС.

Горбачов впевнено просувався кар’єрними сходами, завойовуючи авторитет серед соратників.

У 1985 р. після смерті Костянтина Черненка, він став генеральним секретарем СРСР. За час свого правління Горбачов провів безліч радикальних реформ, багато з яких були погано продумані.

Дивіться також:  Експеримент «Всесвіт-25» - мишачий рай

Спроби реформ Горбачова

Великий переполох у СРСР здійснив так званий сухий закон, що включає в себе повну або часткову заборону на спиртні напої.

Крім цього Горбачовим була оголошена політика гласності, про яку ми вже говорили, впровадження госпрозрахунку, і обмін грошей.

На зовнішньополітичній арені він дотримувався «політики нового мислення», яка сприяла налагодженню міжнародних відносин і припинення «гонки озброєнь».

За ці «досягнення», які призвели до розвалу СРСР, Михайло Сергійович був нагороджений Нобелівською премією миру, у той час як країна перебувала в жахливому становищі.

Михайло Горбачов

Більша частина радянських громадян критично ставилася до дій Горбачова, оскільки не бачила практичної користі в його реформах.

Референдум 1991 року

У березні 1991 р. був проведений всесоюзний референдум, на якому близько 80 % опитаних громадян проголосувало за збереження СРСР.

У зв’язку з цим були зроблені спроби підписати угоду про створення Союзу Суверенних Держав. Однак, у кінцевому рахунку, всі ці ідеї залишилися лише на словах.

Серпневий путч

У серпні 1991 р. групою політиків, наближених до Горбачову, був утворений ГКЧП (Державний комітет з надзвичайного стану).

Цей самопроголошений орган влади, лідером якого був Геннадій Янаєв, намагався зробити все можливе, щоб запобігти розпад СРСР.

Після створення ГКЧП, Єльцин виступив у ролі головного опозиціонера комітету. Він заявив, що дії ГКЧП є нічим іншим, як госпереворотом.

Причини путчу

Основною причиною серпневого путчу можна назвати негативне ставлення людей до політики Горбачова.

Його знаменита перебудова не принесла очікуваних результатів. Замість цього в державі відбувався економічний і політичний колапс, а рівень злочинності та безробіття перевищило всі мислимі норми.

Тоді Михайло Горбачов виступив з ідеєю перетворення СРСР в Союз Суверенних Держав, що викликало обурення у майбутніх путчистів.

Як тільки президент покинув столицю, активісти відразу ж зробили спробу збройного повстання. У кінцевому рахунку, це ні до чого не призвело, а путч був пригнічений.

Значення путчу ГКЧП

Як виявилося згодом, путч послужив каталізатором розпаду СРСР. З кожним днем ситуація все більше загострювалася.

Танки радянської армії у Спаських воріт після путчу 19 серпня 1991 року

Після придушення путчу Горбачов подав у відставку, внаслідок чого розпалася КПРС, а всі союзні республіки стали незалежними.

На зміну імперії прийшло 15 незалежних республік, а головним наступником СРСР стало нова держава – Російська Федерація.

Біловезькі угоди

8 грудня 1991 р. в Білорусі були підписані Біловезькі угоди. Свої підписи в документах поставили глави 3-х республік: Росії, України і Білорусії.

В угодах говорилося про те, що СРСР офіційно припиняє своє існування, а замість нього утворюється Співдружність Незалежних Держав (СНД).

У деяких республіках стали виникати сепаратистські настрої, активно підтримувані місцевими ЗМІ.

Наприклад, на Україні 1 грудня 1991 р. відбувся референдум, на якому порушувалося питання про незалежність республіки.

В результаті близько 90% громадян проголосували за незалежність, а українським президентом став Леонід Кравчук.

Незабаром він публічно висловився про те, що Україна відмовляється від договору 1922 р., в якому йшлося про утворення СРСР.

У зв’язку з цим, Борис Єльцин став ще активніше зміцнювати свою владу в Росії.

Створення СНД і остаточний розпад СРСР

Тим часом у Білорусі новим головою Верховної Ради став Станіслав Шушкевич. Він був ініціатором зустрічі глав Росії, України і Білорусії, на якій піднімалися ключові політичні теми.

Зокрема, лідери країн намагалися обговорити подальший хід історії. Створення СРСР було денонсовано, а замість цього був розроблений план утворення СНД.

Важливо зауважити, що Біловезькі угоди стали волею народів колишніх союзних республіках, а не рішенням 3 президентів.

Ратифікація угод була схвалена урядами кожної з трьох країн, на офіційному рівні.

Висновок

Таким чином, протягом всього декількох місяців величезна супердержава розпалася.

Що це було: випадковий розпад, свідомий розвал або природний кінець імперії – покаже історія.

Б. Єльцин і Горбачов М.

Незважаючи на різну критику щодо СРСР, за час його існування радянському народові вдалося досягти небувалих показників у соціальному та економічному плані.

Крім цього, держава володіла величезним військовим потенціалом, а також досягла фантастичних результатів у космічній галузі.

Справедливо визнати, що багато людей до сих пір з теплотою згадують життя в Радянському Союзі.

Тепер ви знаєте всі основні події, пов’язані з розпадом СРСР. Якщо вам сподобалася ця стаття – поділіться нею в соціальних мережах. Якщо ж вам взагалі подобаються цікаві факти – підписуйтесь на сайт .