Термометри – ртутні, а не електронні, — все ще досить часто зустрічаються серед населення. Вони вважаються більш точними, а за рахунок того, що електронними люди просто користуватися не вміють ще й простими. Тим не менш, вони таять у собі небезпеку, яку всі знають – в них є, як можна здогадатися з назви, ртуть. Люди рідко знають, чим насправді загрожує отруєння ртуттю, але навчені уроками ОБЖ в школі, що розбивати такий градусник небезпечно.

Які ж конкретно наслідки для здоров’я можуть від пошкодженого «ртутника», що з цим робити – варто поговорити про це детальніше. Адже з погіршенням шкільної програми деякі люди починають думати, що побитий градусник зовсім не небезпечний – так, і такі є – тому варто розвіяти і цей страшний міф.

Ртутні градусники: коротко

Термометр – або, як його називають в народі, градусник, — це інструмент для виміру температури. Термометри бувають різні – промислові та побутові, з останніх виділяють два типи. Перший – електронні: вони менш точні і не так вже й складні у використанні, але в силу небажання російських людей читати інструкції рідко застосовуються за призначенням. Другий тип – ртутні, — збереглися ще з радянських часів. Вони вважаються більш довговічними, більш точними і простими у використанні за рахунок нехитрої конструкції. Крім того, є незаперечний плюс, який дозволяє багаторазово використовувати їх в лікарських установах: «ртутники» можна стерилізувати. Чи це не щастя для лікаря.

Але разом з усіма цими плюсами другий тип термометрів таїть в собі і небезпеку: ртуть. Сама по собі вона не так вже й небезпечна, але її пари і з’єднання можуть завдати серйозної шкоди організму. До того ж, за рахунок незвичайних властивостей даного металу (а він при кімнатній температурі перебуває в рідкому агрегатному стані), люди часто впадають у ступор і просто не знають, що з ним робити.

Точно так само сумно стоїть справа і з розумінням того, чим же насправді небезпечний цей метал.