Події, разворачивавшиеся на японському острові Хонсю 11 березня 2011 року, що призвели до катастрофи небачених масштабів в новому тисячолітті, шокували весь світ в шок. Коли в ЗМІ було оголошено про аварію, що сталася на АЕС Фукусіма 1 і витоку радіації на станції, це повідомлення змусило здригнутися не тільки японців.

Всім представлявся другий Чорнобиль, і навіть на іншому кінці планети люди в паніці купували дозиметри, запасалися ватно-марлевими пов’язками і будь-якими доступними засобами від радіації. Світ завмер в тривожному очікуванні.

Як розвивалися події на Фукусімі

11 березня 2011 року, Хонсю і інші японські острови сталися страшні підземні поштовхи, магнітудою 9,1 бала. Центр землетрусу знаходився на океанському дні, приблизно в 180 км на схід від атомної електростанції Фукусіма-дайіті. За підземними поштовхами через 40 хвилин на острів налетіли цунамі. Перша хвиля була відносно невеликою, її висота не перевищувала 4 м, але пішли за нею, досягали вже 15-17 метрів. Водний потік, перехлестнувшись через захисну дамбу, висотою 5,5 м, вдарив по Фукусімі, і затопив нижні рівні, де були аварійні генератори, що вийшли з ладу. Без подачі електроенергії зупинилися насоси, підвищився тиск в реакторах, почався витік радіації.

Але найстрашніше почалося в наступних 4 дня, коли один за іншим почали вибухати втратили термооболочку перегріті енергоблоки. Спочатку вибухи прогриміли в 1-му, потім в 3-му, і нарешті, в 2-му, на щастя на момент удару стихії інші три: 4-й, 5-й і 6-й були зупинені, для заміни паливних збірок. Корпусу впали, що призвело до вивільнення більш серйозного рівня радіаційного випромінювання. В ліквідації аварії на АЕС Фукусіма-1 взяли участь 200 добровольців, які намагалися охолодити ядра реакторів, заливаючи в них морську воду і борну кислоту, паралельно закладаючи тріщини. Тільки майже через місяць, 6 квітня, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.