Причини і наслідки аварії на АЕС Фукусіма

Події, разворачивавшиеся на японському острові Хонсю 11 березня 2011 року, що призвели до катастрофи небачених масштабів в новому тисячолітті, шокували весь світ в шок. Коли в ЗМІ було оголошено про аварію, що сталася на АЕС Фукусіма 1 і витоку радіації на станції, це повідомлення змусило здригнутися не тільки японців.

Всім представлявся другий Чорнобиль, і навіть на іншому кінці планети люди в паніці купували дозиметри, запасалися ватно-марлевими пов’язками і будь-якими доступними засобами від радіації. Світ завмер в тривожному очікуванні.

Як розвивалися події на Фукусімі

11 березня 2011 року, Хонсю і інші японські острови сталися страшні підземні поштовхи, магнітудою 9,1 бала. Центр землетрусу знаходився на океанському дні, приблизно в 180 км на схід від атомної електростанції Фукусіма-дайіті. За підземними поштовхами через 40 хвилин на острів налетіли цунамі. Перша хвиля була відносно невеликою, її висота не перевищувала 4 м, але пішли за нею, досягали вже 15-17 метрів. Водний потік, перехлестнувшись через захисну дамбу, висотою 5,5 м, вдарив по Фукусімі, і затопив нижні рівні, де були аварійні генератори, що вийшли з ладу. Без подачі електроенергії зупинилися насоси, підвищився тиск в реакторах, почався витік радіації.

Але найстрашніше почалося в наступних 4 дня, коли один за іншим почали вибухати втратили термооболочку перегріті енергоблоки. Спочатку вибухи прогриміли в 1-му, потім в 3-му, і нарешті, в 2-му, на щастя на момент удару стихії інші три: 4-й, 5-й і 6-й були зупинені, для заміни паливних збірок. Корпусу впали, що призвело до вивільнення більш серйозного рівня радіаційного випромінювання. В ліквідації аварії на АЕС Фукусіма-1 взяли участь 200 добровольців, які намагалися охолодити ядра реакторів, заливаючи в них морську воду і борну кислоту, паралельно закладаючи тріщини. Тільки майже через місяць, 6 квітня, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Дивіться також:  Літери грецького алфавіту. Назви, значення, застосування

Причини катастрофи

Хоча основною причиною назвали природний фактор, насправді причин було кілька і вони більш глибинні і далекі по часу від 11 березня 2011 року:

 

  • Рішення Японії використовувати власну атомну енергію, щоб позбутися від необхідності імпортувати енергоносії. З середини 60-х рр. минулого століття, в цілому по країні було введено в дію понад 50 атомних реакторів. Але вони забезпечують потреби Японії в енергопостачанні всього на третину.
  • У випадку з Фукусімою 1, при її будівництві в 1967 році було допущено багато помилок і стратегічних прорахунків. Місце для будівництва станції вибрали вкрай невдало – на краю обриву, штучно знижений на 10 м. Але те, що він знаходиться на морському березі, в країні, де цунамі не рідкість, як мінімум дивно.
  • Захисні споруди, такі як дамба, будувалися швидше для відводу очей, ніж для реального захисту АЕС. Абсолютно незрозуміло, як можна було порахувати, що заввишки 5,5 м більш ніж достатньо, для безпеки станції від руйнівних хвиль. Адже будувався ядерний об’єкт, і кому як не японцям було про це знати.
  • Для розслідування обставин катастрофи, у 2012 році на Фукусімі працювали 4 незалежних комісії. Всі вони прийшли до висновку, що на станції були присутні грубі порушення техніки безпеки. Відзначалися численні недоліки у протиаварійних системах, допущені при будівництві АЕС.
  • Але сама істотна причина, що призвела до катастрофи на станції Фукусіма 1, полягає в тому, що всі ці недоліки були виявлені задовго до 2011 року. Про них було добре відомо і керівництву ТЕРСО, і регулюючим органам, і у профільному міністерстві. Але ніхто нічого не зробив для їх усунення.
Дивіться також:  Як виростити хурму в домашніх умовах з кісточки

 

Наслідки катастрофи

Якщо причини аварії на АЕС Фукусіма 1 виглядають десь навіть банально, а слідчою комісією названі «рукотворними», то наслідки цього виявилися цілком передбачуваними:

  • Головним наслідком катастрофи стало екологічне забруднення великих площ навколо станції, що стали зоною відчуження. Найбільше постраждала територія, розташована на північний захід від неї, радіус в 2011 р. становив 45 км, до 2019 р. він знизився до 35 км, планується до 2022 р скоротити зону до 2,35 км.
  • Ще більша площа на кілька десятиліть визнана непридатною для життя, з-за високої концентрації радіації в повітрі, в 5 разів перевищує гранично допустиму норму. За шкалою тяжкості ядерної надзвичайної ситуації, 12 березня 2011 року було зафіксовано 7 балів, що відповідало Чорнобиля 26 квітня 1986 року.
  • В околицях станції, на величезній території зараженою виявилася не тільки ґрунт і повітря, а й вода. Радіоактивні елементи виявили як морської, так і в питній воді. І справа не тільки в аварії 2011 року. У серпні 2013 року стався серйозний інцидент, пов’язаний з витоком 300 м3 води, перенасиченої цезієм і стронцієм.
  • Вже на наступний день після аварії на станції Фукусіма 1 з навколишніх населених пунктів було в екстреному порядку евакуйовано 47 000 чоловік. У наступні місяці вимушеними переселенцями стали ще 135 000 жителів прилеглих територій. Селище Окума, де розташована АЕС, перетворився в японську Прип’ять.
  • Не обійшлося і без людських жертв, в перші дні після катастрофи померло 50 чоловік, протягом наступних кілька років список загиблих уже перевищив 1000. Правда, не було зафіксовано жодної смерті від опромінення, в більшості причиною загибелі людей були стрес, фізичне виснаження і незадовільне лікування.
Дивіться також:  Біографія сербського футболіста Олександра Мітровіча

За масштабами трагедії і сукупності наслідків, її відносять до 2-ої по величині, після Чорнобильської, за всю історію людства. Станцію Фукусіма 1 закрили в 2013 році, ліквідація наслідків сталася на ній аварії, триває до цього часу. Уряд Японії після катастрофи 2011 року переглянув своє ставлення до атомної енергетики, і має намір до 2040 року повністю від неї відмовитися, ліквідувавши всі АЕС, що функціонують на території країни.