Автор: Михайло Євграфович Салтиков – Щедрін
Рік написання: 1883
Жанр: казка
Головні герої: самотній маленький піскар
Короткий зміст казки «Премудрий пискарь» для читацького щоденника познайомить з сатиричним твором, який з допомогою гротеску показує марність існування тільки для себе.
Сюжет
В одній річці жив піскар, який всього боявся. Ще старий батько перед смертю в пащі у щуки вчив його, що піскарі – маленькі рибки і повинні всього побоюватися і кланятися всім: і щукам, і раків, і карасів. Так і жив він за батьківським заповітом, всього боячись , не одружився, не завів дітей, тому що і цього боявся. Всіх попереджав про те, що жити потрібно з оглядкою, обережно, немов крадькома.
І прожив наш мудрий піскар до ста років, бо берег своє самотнє життя. В старості він вирішив здійснити зухвалий вчинок: проплисти по річці вдень, але лякається і знову повертається у свою нору. Там він і помирає, розуміючи, що життя його зовсім марна, і якби всі риби поводилися як він, то вони б давно вимерли. І врешті-решт зникає він з нори невідомо куди, адже навіть хижі риби його вже їсти не хотіли, називали «осоружним» і «остолопом».
Висновок (моя думка)
В образі премудрого пискаря автор зображує людину, яка нікому не приніс радості, не зробив нічого доброго для суспільства і для людей. Він боявся тільки за свою абсолютно марну життя, яка і йому самому ніякого задоволення не приносила. Піскар прожив до ста років, але кому від цього стало краще чи гірше?
